Ридодуби – далеко не найбільше село у Білобожницькій ТГ. Але так склалося, що серед вісімнадцяти населених пунктів, що лучить в собі громада, тут свого часу було споруджено найбільший пам’ятник Т. Г. Шевченку – Кобзар у повен зріст, що сидить на камені. З ініціативи тодішнього сільського голови Романії Градової і вчителя української мови Надії Васильчик монумент встановили у центрі села в грудні 1991 р. (київський скульптор Борис Ульянов) на кошт місцевого аграрного господарства. Біля його підніжжя у неділю, 10 березня, у день 210-ї річниці з нагоди уродин Пророка Нації, тут розпочалися шевченківські урочистості.
Передусім відслужили панахиду за Шевченком та усіма тими, хто загинув у боротьбі за Україну, місцеві парохи – о. Михайло (ПЦУ) і о. Дмитро (УГКЦ). Кобзареві поетичні рядки декламували учні місцевої гімназії та прозвучав «Заповіт» у виконанні народного аматорського хору «Відгомін» Білобожницької громади. Начальниця відділу з гуманітарних питань Чортківської районної військової адміністрації Галина Чайківська, секретар Білобожницької сільської ради Надія Задорожна та директор комунальної установи «Центр розвитку» Білобожницької громади Василь Градовий поклали до підніжжя монумента запалені лампадки і живі квіти.
Далі дійство, приурочене вшануванню пам’яті Шевченка, 10-й річниці розстрілу Небесної Сотні і другій річниці початку широкомасштабної війни росії проти України, перенеслося у сільський будинок культури. Поруч зі сценою була встановлена імпровізована барикада, що думками повертала у буремні події революції Гідності.
З екрана звучали заповітні рядки з Кобзаревої поеми «Кавказ», які цитував на барикадах один з перших загиблих Героїв на Майдані Сергій Нігоян. Шевченкові слова «Борітеся – поборете» як тоді, так і сьогодні надихають на боротьбу з одвічним нашим ворогом, що посягає на територіальну цілісність і національну ідентичність України. Цією ідеєю була просякнута уся програма духовного хоралу.
Народний аматорський хор «Відгомін» (художній керівник і диригент – Василь Градовий) виконав немеркнучі твори на слова Шевченка «Думи мої», «Реве та стогне Дніпр широкий», «За байраком байрак» та інші. Прозвучали пісні, присвячені Кобзарю, і у виконанні ансамблів та солістів-вокалістів. Цікаві хореографічні композиції – інсценізації «Герой» та «Україна» підготували юні учасники місцевого танцювального колективу та сільської молоді.
Поруч зі сценою стояла скринька для благодійних пожертв, які будуть спрямовані для потреб захисників України-вихідців з села. Під час концерту юна місцева художниця Ангеліна Храпа написала фарбами картину «Переможна Україна» зі Шевченковими словами, яку буде продано з аукціону і виручені кошти також підуть на потреби ЗСУ.
10 березня я в історичному календарі України значилася ще одна важлива дата – народження Державного Гімну «Ще не вмерла України», який уперше прозвучав цього дня у Перемишлі далекого 1865 року. Піднесено-натхненним його виконанням та духовного славня «Боже великий, єдиний» усією залою завершилося це величне патріотичне дійство.
