Власне, не лише березень, а ще й першоквітневий день. Хоча те – вже інша історія. Нині ж – переважно про березневі рекорди.
Чим рік, тим настійніше згадую класику своїх вже далеких весняних шкільних канікул, коли дружно танули сніги. Останнього тижня березня. А тепер що? Рік у рік очевидячки спостерігаємо фактори глобального потепління. Дійшло до того, що сади квітнуть на місяць, а то й на півтора раніше звичного.
– Правда ж, наприкінці березня було спостережено температурні максимуми? – запитую провідного метеоролога гідрологічної станції Чортків Віру Марущак.
– Було-було, – з готовністю відповідає «пані Погода». І відразу конкретизує: 30 березня зафіксовано плюс 23,2 градуса (1968-го року в цей же день – 21,4 з плюсом). Останнього березневого дня, 31-го числа, – 26,8 градуса вище нуля (в тому ж 1968-му було плюс 23). І 1 квітня перекрито температурний максимум: стовпчик термометра піднявся до +27 градусів (для порівняння: у 2016 році прогріло до 23,7 градуса). Звісно, це вплинуло й на середню декадну температуру: в завершальній декаді березня вона виявилась вищою за очікувану норму на 4,6 градуса. Попередня десятиденка, між 10-20 березня, стала теплішою за ймовірний прогноз на 0,5 градуса. А ось перша теж відзначилась, перевищивши норму на 3,1 градуса.
Звісно, в розмові з метеорологом не могла залишитись незачепленою тема так званої пилової бурі з пустелі Сахари, якою впродовж останнього часу буквально був збурений Інтернет-простір. Передісторія така: над територією пустелі проходив атмосферний фронт, що спричинив піщану бурю, піднявши в повітря значну кількість пилу та піску. Склалися такі повітряні потоки, що цей пил та пісок переносилися до території Європи, країн Балкан і, відповідно, до території України.
– Наявність в повітряних масах певних домішок спостерігалося й на Рівненщині, Київщині, в Чернівцях і в нас на Тернопільщині,– конкретизує «пані Погода». – Проте це зовсім не пилова буря, а імла. Тобто наявність в повітрі завислих часточок пилу, бруду різного походження, піску, що спричинює його скаламучення. Наша служба, ведучи відповідні спостереження, фіксувала незначне погіршення видимості – якраз 1 квітня.
За словами Віри Марущак, помітніше явище імли на відкритій місцевості, де добре проглядається обрій і спостерігається помутніння повітря. До цього доклалися вітри південно-східного напрямку, швидкістю 8 м/сек. (31 березня) та 10 м/сек. (1 квітня). Їх означення – помірні до сильного, проте це – не штормове явище.
Отже, наразі погода нас ще милує. Що буде далі – побачимо. Рік же високосний – як не як…
