Віднедавна, уже вдруге, День медичних працівників в Україні відзначається 27 липня – відповідно до Указу Президента України. Тепер ця дата не рухлива, а стала – незалежно від дня тижня, на який випаде. Звідкіля витоки? 27 липня – День Пантелеймона-цілителя. Цей святий особливо шанований та вважається покровителем лікарів, хворих і військових, тому в нього часто просять про здоров’я поранених. Власне напередодні професійного свята ми й затіяли бесіду з медичною директоркою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Чортківської міської ради Світланою Грабовецькою. Здається, говорили про один з найсуттєвіших напрямків сучасної медицини – ментальне здоров’я. і зокрема – створення в Чорткові простору психосоціальної підтримки «Дбаю про себе».
– Місяць назад на базі нашого центру відбулась міжсекторальна зустріч з питань відкриття простору психосоціальної підтримки «Дбаю про себе» у Чортківській громаді, – повідомила медична директорка «первинки» на зачин розмови. – Її було передбачено в рамках проєкту USAID Ukraine «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я».
– Деталізуєте, що означає цей проєкт?
– Передусім розвиток послуг з психічного здоров’я на рівні громад. Проєкт фінансується американським урядом через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Пакт у партнерстві зі Швейцарським інститутом тропічної медицини та громадського здоров’я (Swiss TPH) та Європейським інститутом політики громадського здоров’я (ЄІПГЗ).
– Світлано Степанівно, а звідкіля потреба в такому просторі власне тепер, чим це зумовлено?
– Насамперед воєнним станом. Війна, що триває в Україні вже третій рік, негативно впливає на психічне здоров’я людей. Простір «Дбаю про себе» якраз і стане цінним ресурсом для тих, хто потребує допомоги.
– Справді, стрес, тривога, сум, біль – чинники нашого щоденного життя, мабуть, 24/7, адже так?
– Звичайно, так і є. Упоратися з проблемами, що раз у раз вражають нашу психіку, спроможна психосоціальна підтримка – як важлива частина загального догляду за здоров'ям. Під час нашої міжсекторальної зустрічі обговорено деталі відкриття простору «Дбаю про себе»: які функції буде виконувати, які послуги з охорони психічного здоров’я надаватимуться, які категорії населення будуть обслуговуватися, яким чином проводитиметься інформування про функціонування даного простору. Зрештою, його відкриття очікується вже незабаром – на початку вересня ц. р.
– Зазирнімо все ж наперед: яка мета функціонування простору?
– Передусім створення сприятливого середовища, де кожна людина матиме доступ до якісних та доступних послуг з психічного здоров’я і зможе жити повноцінним життям у своїй громаді. Адже пропонуватимуться безкоштовні консультації психологів, групові заняття з подолання стресу та тривоги, психосоціальна підтримка для дітей та підлітків. Передбачаються й інформаційні заходи з питань психічного здоров'я. Узагалі ми прагнемо, щоб якомога більше людей знали про послуги, які пропонує простір «Дбаю про себе», і могли отримати необхідну підтримку. Варто на цьому наголосити: кінцева ціль – не лише створення місця для надання допомоги, а й центру спілкування.
– Тобто справджуватиметься термін «соціалізація». А хто зможе звернутися до працівників простору?
– Цільовими групами є ВПО (внутрішньо переміщені особи), сім'ї, які втратили рідних на війні, та сім'ї військових, паліативні хворі та члени їх сімей, люди, які потрапили у складні життєві обставини, ветерани та їх сім'ї, особи, які пережили насильство, пацієнти із хронічними захворюваннями, матері у декретній відпустці, люди з інвалідністю, працівники першої лінії контакту (медичні, соціальні, органів влади, освітяни та інші), учні та студенти.
– Я так розумію, основні послуги, які надаватимуть у просторі, – це індивідуальні та групові консультації психологів?
– Так, справді, насамперед вони. Але, окрім цього, надаватиметься соціальна підтримка, пропонуватимуться розробка та проведення психоедукаційних заходів (тренінги, вебінари), консультація психіатра за погодженням, перенаправлення до ЦНАП, закладів спеціалізованої медичної допомоги, управління соціального захисту населення, відділу звернення громадян, бюро правової допомоги (відповідно до супутніх потреб людини), захист психічного здоров'я співробітників та волонтерів.
– Світлано Степанівно, Ви вже певний час «вживаєтесь» в тему ментального здоров'я, адже так?
– Так. Виклики сьогодення стимулюють до праці над собою. Тема психічного здоров'я, на жаль, залишається стигматизованою у нашому суспільстві. Коли скарги стосуються психічного здоров'я, наші люди просять нікому не казати, що вони зверталися за допомогою. Я пройшла навчання для тренерів mh GAP (з ментального здоров'я). Сімейні лікарі, педіатри та медичні сестри нашого закладу в переважаючій більшості також пройшли таке навчання і можуть консультувати людей із психічними, неврологічними розладами та розладами, пов’язаними зі вживанням психоактивних речовин. У нас працює психолог. Окрім того, мені випала нагода навчатися за програмою «Зцілення душі і тіла» Джеймса Гордона. Після цього проводжу групові та індивідуальні консультації.
– Мабуть, дуже важливим буде налагодити командну роботу.
– Безперечно. Для такого масштабного проекту, як простір «Дбаю про себе», командна робота – це найважливіше. Тут мають бути задіяні не лише медичні працівники, а й психологи та викладачі освітніх закладів, соціальні працівники, священники, юристи. Власне на рівні нашої місцевої влади буде підписано меморандум про співпрацю. Лише у такий спосіб можна буде надавати якісні послуги людям і ми зуміємо спільними зусиллями трансформувати психологічні травми та жити повноцінним життям.
Фото з відкритих джерел
