У полудень 15-го лютого біля меморіалу воїнам-«афганцям», що на вулиці Копичинецькій м. Чортків, відбувся мітинг-реквієм у знак пошанування пам’яті учасників бойових дій у часі афганської війни та відзначення 36-ї річниці виведення військ з Афганістану.
І знову-таки прикрість охоплювала почуття, як і годиною раніш того ж дня, коли біля собору Петра і Павла невеличка юрма людей зустрічала «на щиті» загиблого Героя Фіголя Петра. Бо ж віддати честь воїнам-«афганцям» прийшли лише: священнослужителі, посивілі літами та зранені пам’яттю пекельності війни в Афганістані побратими-«афганці», військовики ЗСУ, представники міської, районної влади та кілька небайдужих містян, у яких серед життєвих цінностей є – пам’ять.
Духівники християнських конфесій відправили панахиду, а присутні уклінно поклали квіти до підніжжя пам’ятника та запалили поминальні лампадки.
Ми кажемо: «Пам’ять – вічна»… Та коли вона зітліває, то вслід за нею руйнується й внутрішній – духовний – світ людини, спустошуються життєві цінності.
Народна мудрість говорить: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього»…
Тож, аби творити добре майбутнє, кожному з нас – українців – слід берегти пам'ять про тих, хто боровся за наше прийдешнє, віддавати честь і шану тим, хто продовжує боротися за наше завтра.
За 10 років війни в Афганістані загинуло понад 15 тисяч воїнів, із них понад 2378 – українці. Проте дані в книзі «Чорні тюльпани Афганський мартиролог України» свідчать, що кількість загиблих воїнів – вихідців з України – сягає більше трьох тисяч. Пекельності афганської війни зазнало чимало й уродженців Тернопілля.
З кожним роком все меншає і меншає когорта воїнів-«афганців» – наших краян. Від отриманих бойових ран, від підірваного війною здоров’я ідуть у засвіти мужні воїни.
Є таке словосполучення – почесне звання – Український воїн. У ряди Збройних Сил України з початку повномасштабної війни, розв’язаної нахабною росією, стало чимало і воїнів-«афганців». Вони, не дивлячись на свій доволі вже й не молодий вік і на те, що голови їхні давно покрила сивина, з власної волі взяли в руки зброю і боронять землю українську на бойових рубежах лінії фронту. Бо є такий обов’язок – захищати Батьківщину.
Саме про це на урочистому зібранні зі словами вдячності свідчив голова Чортківської районної спілки учасників війни в Афганістані Михайло Заблоцький, наголосивши: «Готовність відстояти незалежність своєї держави, віддано служити Україні, розділити свою долю з долею рідної землі вимірюється не носінням вишиванок та гучними гаслами за волю, а – бронежилетом на грудях, зброєю в руках і стійкістю проти ворога-рашиста на фронті».
