Днями у місцевій групі у Facebook «Чорткову – 500 років» жителька нашого міста Олександра Чепига поділилася сенсаційним фото, випадково знайденим нею у всесвітній павутині, з інтригуючим коментарем: «Шановні чортківські краєзнавці! Здається, я знайшла фото Людвіка Носса!».
На цьому фото початку ХХ століття на фоні міського водогону стоїть група чоловіків, з яких троє на передньому плані. З підпису під ним стає зрозумілим, що в центрі позує перед фотокамерою той самий Людвік Носс, знімок якого досі не вдавалося відшукати нікому з поціновувачів старожитностей. Вказано польською мовою й джерело знахідки: Wodociągi miejskie w Czortkowie. «Nowości Illustrowane». Nr 6, s. 6, 10 lutego 1906.
Ми поцікавилися у пані Олександри – знаного у нашому місті викладача музики, котра 50 літ пропрацювала у Чортківській школі мистецтв викладачем фортепіано, з них 23 роки – завучем, що спонукало її до пошуків і як їй вдалося натрапити на знахідку.
«Взагалі-то я багато цікавлюся історією. Корінна чортків’янка, тому мене цікавлять історичні моменти з рідного міста. Як-то кажуть, часто «риюся» по сайтах, нерідко знаходжу матеріали з життя єврейських родин, які мешкали в Чорткові. Приміром, про сім’ю відомого американського сенатора Чака Шумера, родину якого тут розстріляли. Так само вийшла на польські сайти. Позавчора мені попався на очі матеріал в одній з польських газет початку ХХ століття про те, як будувався водогін з Рудькової балки. Читаю підпис під фото… посередині стоїть Людвік Носс, якого всі шукали і досі не могли знайти. Зокрема невтомно шукав його у польських архівах краєзнавець Петро Федоришин, працюючи над тритомником про історію Чорткова. Тобто просто випадково натрапила на знахідку, але, як кажуть: хто шукає, той знаходить.
Зізнаюся вам, що мене спонукав до пошуку отой страшний ніс – шнобель, даруйте за вислів, що висить над дверима аптеки, яка колись належала родині бурмістра. Він ніякого відношення до Людвіка Носса немає! Так називається один з островів у Шотландії».
Одразу після поширення допису пані Олександри під ним посипалися захопливі коментарі.
«Та тут цілий скарб для нашого водоканалу, ціла стаття про те, як все починалося! Мале, заледве кількатисячне містечко Чортків над Серетом у Східній Галичині змогло отримати власний комунальний водогін. Це незвичайний факт у нашій країні, гідний публічної похвали, тим більше, що це сталося без іноземної допомоги, тільки з нашими власними коштами, хоча таке починання потребувало кількох сотень тисяч крон для інших наших муніципалітетів, багато добра можна було б зробити з сильною економікою, навіть із скромними доходами, – поділився враженнями місцевий краєзнавець Віталій Шевчук. – Чорткову пощастило мати чудового менеджера в особі міського голови пана Людвіка Носса. Головною його заслугою була здійснена важлива в історії Чорткова справа – влаштування міського водопроводу.
На відстані 4 кілометрів від міста лежить глибокий подільський яр, куди вода просочується зі скель. У цьому яру – початок водопроводу. Потім, дійшовши до джерел, водопровід з яру природним спадом доставляв понад 600 кубометрів води на добу. У самому місті в муніципальному саду збудували великий бетонний резервуар, у який вода стікала з трубопроводу. Це водосховище забезпечувало водою всю нижню частину міста, так звану «Strefę dolną», а крім того, воду з неї також забирали за допомогою насосів, що приводилися в рух машинами для верхньої частини міста, так званої «Strefy górnej».
Група людей на знімку внизу, на тлі якого є водозбір, показує в центрі міського голову Чорткова – пана Людвіка Носа, інженера-будівельника зі Львова пана Марцеля Маслянку та експертів, які працюють на водопроводі.
По місту розкидані колодязі та пожежні гідранти (як показано на другій ілюстрації), а багато будинків підключено до міського водопостачання через приватні установки.
Проектом водопровідної споруди займався вищезгаданий інженер Маслянка, який також керував виконанням цієї, безумовно, успішної роботи». (До слова, з цього водогону вода подається чавунними трубами у місто і досі! – Авт.)
Фото: сторінка у Facebook «Чорткову – 500 років»
«Надіємося, що будуть висіти портрети і стояти пам’ятники, а не ніс на аптеці. Все-таки ця людина зробила багато для Чорткова», – ділиться коментарем Оксана Лохматова.
Людвік Носс народився 25 січня 1948 р. у Чорткові в сім’ї аптекаря. У 1888 – 1913 рр. був бурмістром Чорткова, де й похований (1913). За час його перебування на посаді засновано приватну жіночу семінарію; побудовано новий костел на місці старого, міську ратушу з годинниковою вежею, приміщення окружного, повітового та міського судів, банк, приміщення залізничної станції, аптеки, польського гімнастичного товариства «Сокіл», пошту і т. д.; вимощено бруківкою вулиці Міцкевича, Ринок, Колійову. Під його головуванням Чортків став містом з європейською архітектурою, цивілізацією та культурою. Нині одна з вулиць нашого міста носить його ім’я.
