Сьогодні, 17 квітня, виповнюється рівно два роки з дня героїчної загибелі під Вугледаром, що на Донеччині, відомого українського громадсько-політичного діяча, правозахисника, педагога, народного депутата України 8-го скликання, старшого сержанта 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша БАРНИ Олега Степановича.
Два роки, як не має з нами «революціонера по духу, правдолюба за характером, учителя за покликанням, патріота за переконаннями, депутата Верховної Ради України за волею народу, Воїна та Героя» – ці слова викарбувані в епітафії на чорному граніті. Яскрава непересічна особистість, яку знали чи не в кожному куточку нашої неосяжної Батьківщини.
Олег Барна був першим на усіх майданах, починаючи від студентського голодування на граніті і до Революції Гідності, де отримав поранення у протистоянні з «беркутівцями». Попри інвалідність, у числі перших добровольців став на захист Вітчизни від російського агресора на початку повномасштабного російського вторгнення. «Загинув, як жив – у бою, в перших лавах, з вірою в перемогу, у боротьбі за Україну. Його шлях – це шлях справжнього Героя, який не зраджував своїх переконань і завжди був там, де найважче. Принциповий, чесний, безкомпромісний до зла – таким він був…», – поділився в соцмережах відгуком про свого старшого брата Степан Барна – екс-очільник Тернопільської облдержадміністрації, а нині командир підрозділу «Барні» мотопіхотного батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
Нині прах Олега Барни покоїться на відкритому минулорічної осені Пантеоні Героїв села Білобожниця, поруч із загиблими воїнами в новітній російсько-українській війні, його учнями Сухим Володимиром, Войчишиним Віктором та полеглими захисниками-односельцями – Павлюком Андрієм і Фіголем Петром.
Заходи зі шанування пам’яті Барни Олега з нагоди другої річниці від його загибелі розпочалися із заупокійної літургії у місцевому храмі Преображення Господнього (УГКЦ). Присутні на Богослужінні, серед яких були народні депутати України попередніх скликань, нині діючі обранці обласної ради, аграрії краю, керівництво громади, друзі, колеги по роботі з місцевої школи, вдячні односельці тощо, тихою молитвою пом’янули полеглого воїна та усіх загиблих за Україну Героїв.
Фото: Любомир Габруський
Посвячення новозбудованого пам’ятника Олегові Барні на Пантеоні Героїв стало водночас уроком мужності і патріотизму для учнів Білобожницької загальноосвітньої школи, котрі чисельно прийшли разом з вчителями на це святе місце.
Вдова полеглого Героя – Ольга Барна висловила вдячність отцям Андрію Мельнику і Дмитру Ненчину – за звершену Святу літургію і чин освячення пам’ятника. Також подякувала підприємству «Кам’яні справи» з Бучача за втілення бажання сивочолих батьків увіковічнити пам’ять про сина; своїм дітям – за ідею виконання пам’ятника їхньому батькові саме в таких кольорах. У житті Олега було або чорне, або біле, він знав, де правда, а де брехня.
Слів подяки удостоїлися Василь Степанович Градовий та працівники очолюваного ним підприємства «Дзвін» – за постійну турботу і виконані масштабні роботи на Пантеоні Героїв; Олегові товариші Василь Михайлович Вислоцький та Олег Михайлович Сиротюк – за допомогу в облаштуванні пам’ятника. Осібна вдячність була адресована присутньому воїну-побратиму Михайлу (позивний «Шахід»), котрий був разом з Олегом в тому останньому пекельному бою, і в його особі тим побратимам, що витягнули тіло з поля борні, аби схоронити з належними почестями в рідній землі. Дякувала кожному і кожній, хто сюди приходить і щиро молиться, щоб Україна здобула перемогу і ми нарешті отримали таку державу, за яку полягли наші Герої.
Опісля присутні поклали до підніжжя пам’ятника живі квіти і запалені лампадки…
