11 червня. Чортківщина знову у траурі, нестерпний біль втрати, розбита надія: ДНК-експертиза підтвердила – на фронті загинув Батицький Мирослав (9 квітня 1994 р. н.), житель Білобожницької громади. Додолу схилились краяни в глибокій журбі, і тривожним набатом б’є у висках: знову везуть – «на щиті»…
Полудень… Ледь усміхається сонечко, торкаються землі золотаві промені… І з-поміж тих промінчиків – щира усмішка Янгола-Охоронця Небесного: «Мамо, нарешті я повернувся»…
День у день, майже рік (адже від 29 червня 2024 року воїна вважали зниклим безвісти, бо саме того дня обірвався зв'язок з Мирославом) рідні жили упованнями, що він живий, можливо, в полоні й ось-ось подасть вісточку про себе. Та страшна звістка з підтвердженням ДНК-експертизи обірвала всі надії, розітнула їхні серця навпіл, спустошивши віру… Кілька днів тому цього місяця (червня) стало відомо, що Батицький Мирослав загинув під час виконання бойового завдання на передовій лінії фронту.
Воїну, оператору-радіотелефоністу відділення розвідувального взводу, захиснику Батицькому Мирославу назавжди – 30.
На подвір’ї катедрального собору Верховних Апостолів Петра і Павла Владика Димитро Григорак у супроводі священнослужителів відправив молебень.
Коли траурний кортеж рушив до рідної домівки, що в селі Ридодуби, заплакали небеса рясним дощиком за добрим юнаком, мужнім воїном Мирославом.
Честь тобі, Герою!
11 червня в Ридодубах у батьківському домі Батицького Мирослава о 20-й год. відбудеться парастас; 12 червня о 12-й год. розпочнеться чин похорону.
