Останнім часом чи не щотижня над куполом катедрального собору Верховних Апостолів Петра і Павла нашого міста зринає тужлива мелодія «Пливе кача», яка сповіщає, що з пекельної війни назавжди повертається «на щиті» черговий загиблий наш краянин. Сьогодні, 27 січня, чортків’яни навколішки стрічали тіло полеглого бійця славетного полку «Азов» Вербовецького Ігоря, котрий у пам’яті всіх, хто його знав, навіки залишиться 37-річним…
Ігор мешкав на затишній вулиці Броваровій, що у залізничному мікрорайоні міста. Був єдиною дитиною у сім’ї. До війни певний час трудився на ливарно-механічному заводі. Був працьовитим. Сусіди про нього дуже тепло відгукуються, згадують як привітного простого хлопця у спілкуванні.
Долучившись до Сил Оборони, служив, як зазначалося вище, у 1-му копусі Національної гвардії України «Азов». Протягом довгого періоду Ігор вважався зниклим безвісти. Родина досі не вірила, що з ним щось могло статися непоправне, молячись за його щасливе повернення. Однак нещодавно прийшло підтвердження результатів ДНК-експертизи. І день 1 серпня 2024 р. вважається офіційною датою його загибелі під Тимофіївкою Покровського району Донецької області.
Як завше, мешканці міста чисельно зійшлися вклонитися памяті Героя-односельця, адже багато хто його особисто знав. Тут, над церковному подвір’ї, більше десяти священиків відправили за загиблим молебень, після чого траурний кортеж через площу Героїв Євромайдану відбув до кімнати смутку, що при храмі святого рівноапостольного князя Володимира Великого.
Сьогодні о 19-й годині там служитиметься парастас. А завтра, 28 січня, о 13-й годині розпочнеться чин похорону.
