Коли грає оркестр –
усміхається серце…
Здається, одного разу, років …надцять тому, вже було використано у заголовку публікації вираз, що згодом став майже крилатим, директора Чортківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу ім. О. Барвінського, знаного в краї поета Романа Пахолка. Однак важко дібрати слів, аби передати емоції, які сповнювали автора цих рядків в часі вчорашнього (19 травня) ювілейного концерту народного художнього оркестру народних інструментів вищезазначеного закладу, якому цьогоріч виповнилося… вдумайтеся тільки в цифру – 85 літ!
Так-так! Оркестр-ювіляр – ровесник нашого славного педагогічного. Мабуть, найстарший музичний творчий колектив на Чортківщині. «Це – тисячі репетицій, мільйони акордів і незліченна кількість щирих оплесків. Це історія, написана не чорнилом, а звуками домр, бандур, баянів та скрипок», – мовила, відкриваючи дійство, модераторка заходу – завідувач відділення музичного мистецтва Ольга Попадюк.
Зі спогадів однієї з перших учениць Чортківської педагогічної школи Галини Федорчук, оркестр створений 1940 року Леонідом Борсою. У післявоєнні роки з колективом працювали Роман Гордій, Петро Рожанський. Під орудою останнього оркестр народних інструментів у 1949 році виборов ІІ місце на І республіканській олімпіаді педучилищ України у м. Києві. Подальшого творчого піднесення колектив набував під керівництвом Йосифа Чигури та Дмитра Чикалова, ставши справжньою мистецькою школою для навчання та естетичного виховання майбутніх вчителів музики та музичних керівників. Присутні схилили голови у хвилині памяті перед тими, хто стояв біля витоків оркестру, хто тримав диригентську паличку у різні часи. На жаль, багатьох уже немає з нами, але їхня музика досі живе у кожній партитурі.
З 1975 року упродовж 43 (!) літ оркестром керував багаторічний завідувач відділення «Музичне мистецтво», викладач народних інструментів Петро Гарбуз. Колектив був учасником багатьох міських культурно-мистецьких заходів, постійним учасником творчих звітів району у Тернополі, щорічним переможцем обласних конкурсних творчих звітів вищої та професійно-технічної освіти Тернопільщини. Виступи оркестру відзначалися високою художньою виконавською майстерністю, багатством музично-виражальних засобів та звуковою палітрою.
У творчому доробку П.Гарбуза понад десятки власних високохудожніх інструментовок та перекладів музичних творів, серед яких «Парафраз на тему української народної пісні «Думи мої» Д.Клебанова, «Дума про Байду» Г.Хоткевича, «Фантазія на теми пісень українських січових стрільців» М.Шамлі, «Концерт ля-мінор для фортепіано з оркестром» Е.Гріга, музично-поетична композиція «Звучить Бетховена соната» В.Шаповаленка, «Поема про Україну» О.Александрова, обробки українських народних пісень і танців, і т. д. Наказом Міністерства освіти і науки України за вагомий внесок у справу виховання студентської молоді, примноження надбань національної культури українського народу, високий художній рівень виконавської майстерності у 2000 році оркестру присвоєно почесне звання «Народний художній колектив».
Присутній у залі Петро Володимирович щиро дякував за подаровані хвилини емоцій. «Дійсно, пригадуючи слова Р.Пахолка, усміхається серце, коли бачиш на сцені цей прекрасний колектив. Що у такий неспокійний важкий час артисти демонструють свою високу виконавську майстерність і оркестр є справжньою візитівкою нашого коледжу, в якому пройшло понад 50 років мого творчого життя. Усміхається серце і радіє душа, коли за диригентською паличкою бачиш свого колишнього випускника – Володимира Довганя, котрий продовжує прекрасні виконавські традиції», – розчулено мовив маестро, побажавши колективу нових творчих злетів і подарувавши комплекти струн для інструментів.
З 2018 р. художнім керівником і диригентом оркестру є Володимир Довгань – голова циклової комісії викладачів народних інструментів, викладач акордеону, музикант-віртуоз. Під керівництвом Володимира Атанасійовича оркестр продовжує брати активну участь в усіх заходах, проєктах коледжу, міста, області, неодноразово ставав лауреатом всеукраїнських та міжнародних конкурсів.
Сьогодні у складі оркестру нараховується 35 учасників. Серед них викладачі: Ольга Фучило (перша скрипка); Галина Забарило (домра-пріма); Наталія Іванків (домра-альт); Наталія Прокопчук (домра-тенор); Андрій Герчак (перший баян); Роман Забарило (третій баян); Оксана Соловей (бас-баян); Володимир Корчак (бас-валторна); Андрій Журовський (духові інструменти); Сергій Хорощак (ударні інструменти).
А далі було справжнє Свято музики, якому стоячи аплодувала заповнена зала педагогічного впереміж із захопленими вигуками «Браво!».
У виконанні народного художнього оркестру народних інструментів майстерно прозвучали як давно упізнавані знакові твори, так і нові, створені в дусі сьогоднішнього буремного часу. Зокрема: «Карпатська тайстра» В.Візнюка (соло дримби – Матвій Пахолок, соло скрипки – Ольга Фучило); «У долі своя весна» на слова Ю.Рибчинського, музику В.Івасюка (оркестровка А.Семеляка, солістка – Юлія Перепелюк); «Мелодія» М.Скорика (соло скрипки – Ольга Фучило, партія фортепіано – Марта Кікис); «Аркан» В.Павлика (аранжування Володимира Довганя); «Козацька слава» на музику І.Уруського, слова Р.Пахолка у виконанні чоловічого квартету у складі Ореста Слободяна, Максима Глуха, Павла Козерода та Олександра Василика; «Європа у вогні» Д.Акімова із балету «Роксолана»; «До перемоги» М.Шентюрк (соло фортепіано – Марта Кікис).
З музичним дарунком до колег-ювілярів завітав у повному складі не менш уславлений хор медичних працівників «Галичина» ЦКП ім. К.Рубчакової від керівництвом І.Кікиса (де керівник оркестру – В.Довгань виступає концертмейстером).
«Попри сумні часи, мені сьогодні дещо радісно, що тут зібрався згусток молодості й творчої енергії. Ми є! Завдяки тим, що там, на сході, тримають фронт. Що дають змогу створити цей невеличкий рай. І ми стараємося їх не підвести. Навчаємо, виховуємо, творимо. І оцей згусток матерії ви бачите зараз перед собою.
Ці молоді люди та їх наставники творять маленьке чудо, яке вселяє віру, надію й оптимізм. Україна, як той птах Фенікс, має піднятися з руїни, і в тому гурті будуть ті, хто сьогодні на сцені. Тож бажаю всім віри в те, що Україна була, Україна є і Україна буде! Коли є такі, як Володимир Довгань, як його колеги-викладачі і їхні студенти», – зазначив у подячному слові очільник коледжу Роман Пахолок.
І абсолютно щиро для народного художнього оркестру народних інструментів та всіх присутніх у залі зринуло традиційне вітання: Многая літа»!
