Неймовірна спека сьогодні стоїть надворі. Стовпчики термометра котрий день «перевалюють» за 35 з плюсом. Надто рано як для такої пори, пече як у жнива – можна почути від багатьох. Проте це ж уже і є жнива. Хоча здебільшого хліба в полі ще брудно-зелені, але хто з аграріїв посіяв озимий ячмінь – якраз на порі.Серед таких – приватне агропромислове підприємство «Нічлава», що у селі Колиндяни, яке одним з перших на Чортківщині приступає до обмолоту хліба. 27 червня – це не так вже і рано. Пригадується, позаторік комбайни вийшли в поле ще 20-го числа. Абсолютний для нього рекорд!
– То вже усталена традиція – розпочинати першими? – запитуємо ми у директора ПАП «Нічлава», заслуженого працівника сільського господарства України Володимира Заліщука.
– Так виходить. Ми раніше за всіх починаємо сівбу озимого ячменю, тому він у нас дещо швидше дозріває, – мовить Володимир Васильович. – У сьогоднішні спекотні дні він уже сухий, вологість оптимальна – 12,5-13 відсотків. З іншого боку, синоптики попереджають про відносне похолодання: після 33-35 градусів температура впаде до 23 і нижче. Є побоювання, щоб попри таку спеку аби яка стихія нічого не наробила. Уже навчені минулорічним гірким досвідом. Тому вчора після обіду, символічно напередодні Дня Конституції, приступили до збирання ячменю.
Ще вчора десь вагався, але подивився прогноз погоди, порадився з агрономом Олегом Семчишиним (на знімку). Бачите, який зараз ячмінь він гарний, золотистий. А як Бозя дасть проливних дощів, одразу побіліє, ще гірше, як почорніє…
Перед вами – озимий ячмінь сорту «Луран». Середню врожайність показує навіть кращу, ніж минулоріч. Наразі дає більше 70 центнерів на круг. Завтра, на Петра і Павла, мали б закінчити. Площу маємо невелику – всього 60 га.
– Власних технічних потужностей вистачає?
– Авжеж. Наше господарство відносно невелике. В оренді маємо близько 1,1 тисячі гектарів земельних паїв. Всього два комбайни на господарці. На нашу площу земель цілком вистачає. Щоправда, минулоріч, коли одразу дозріли ріпак і озима пшениця, довелося орендувати. Стараємося щонайперше зібрати ріпак – доволі вибаглива культура. День-два прогавив – а він дивись вже й осипався.
За штурвалом комбайна «New Holland» Іван Щур – представник славної хліборобської династії. Ще його покійний батько багато років у нас жнивував. Тепер ось і син Володимир, студент Борщівського агротехнічного коледжу, йому помагає. Прийшов до нас на літню практику. На «Claas Lexion-560», якого придбали торік, трудиться Іван Матвіїв. Після ячменю, – продовжує досвідчений аграрій, – настане невелика пауза, поки дозріє решта ранніх зернових. Скажімо, торік вона становила понад два тижні. І цьогоріч, з усього видно, буде не меншою. Прохолодна весна з її непередбачуваними приморозками негативно вплинули на формування стручків ріпаку. Дякувати Богу, нещодавно пройшов гарний дощик, що позитивно має відбитися на пізніх зернових.
Однак щойно звільнилися площі від ячменю – стерню відразу борознить потужний трактор від тієї ж компанії «New Holland» з навісними механізмами, готує площу під посіви озимого ріпаку. Ближче до кінця липня цю затребувану сьогодні на ринку технічну культуру вже можна починати сіяти. Землі не можна дати пересохнути – потім уже раду не даси.
Сьогодні у таку спеку не кожен зважиться вийти на вулицю, а що вже казати хліборобам, яким у полі нікуди сховатись від сонця, крім власної тіні. Ще й курява пилу здіймається за комбайнами, що світу Божого не видно. Нелегка у них праця, проте іншого виходу немає. Свято-не свято, нещадно пече сонце чи дмуть холодні вітри – врожай з поля потрібно зібрати вчасно. Не дарма народна мудрість каже: «Не той хліб, що у полі, а той, що в коморі». А хліб, як відомо – споконвіків основне наше національне багатство…
