Воістину пам’ятна духовна й історична подія мала місце минулої неділі, 6 вересня, у мальовничому селі Звиняч, славному своїми працьовитими людьми і діяльністю приватного агропідприємства «Дзвін», яке багато років очолює умілий керівник, щедрий благодійник і меценат Василь Степанович Градовий. Не злічити, скільки зроблено в цьому селі його працьовитими руками, зреалізовано соціальних проєктів тощо. І не лише у Звинячі, а й у багатьох селах, де підприємство провадить свою діяльність, у місті Чорткові та ін. Цього сонячного з легенькою прохолодою осіннього дня тут освячено споруджений ним величний духовний комплекс – Санктуарій Води (з лат. sanctus – святе місце) з сірого каменю, з унікальною фігурою Пресвятої Богородиці в центрі композиції, виготовленої з італійського білого мармуру Каррара, що має характерні сірі природні вкраплення.

Як зазначається на офіційній сторінці вищезгаданого агропідприємства у соціальній мережі Facebook, цей складний витвір мистецтва народився завдяки ювелірній синергії людського таланту та високих технологій у каменярні ПАП «Дзвін». Каменярі під очільництвом директора Назарія Давибіди перенесли художній задум керівництва агропідприємства у спеціальні комп’ютерні програми. За їхніми алгоритмами надточні станки майже три тижні висікали з монолітного мармуру кожну лінію майбутньої святині. Проте фінальний найвідповідальніший іспит майстри складали вже вручну, де останні міліметри до досконалості вимагали залізних нервів та філігранної точності.

Головними мотиваторами та організаційними натхненниками цього масштабного проєкту виступили директор ПАП «Дзвін» Василь Градовий, чиє мудре меценатське слово завжди є гарантом великих справ, та його син і заступник Василь Градовий-молодший. Як справжній генератор сучасних ідей, останній особисто контролював кожен крок – від зародження ідеї до завершення монтажу. Завдяки зусиллям і жертовності звинячанина Степана Ласківського до каплички підвели воду з криниці та налаштували сучасну автоматичну систему. Тож на Богоявлення Господнє тут вируватиме особливе водосвяття.

А передувало освяченню недільне Архієреське Богослужіння, в часі якого парафіяни занесли перед престіл Всевишнього молитви, щонайперше за наших мужніх воїнів, а також за кожного із нас.

Владику Бучацького Димитрія Григорака на подвір’ї ошатної церкви Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ, яка вчора відзначала своє храмове свято, радо стрічали дітки, простеляючи дорогу пелюстками троянд. А парафіяни вручили запашний коровай – як символ праці мозолястих хліборобських рук.

Опісля Божественної Літургії преосвященний владика Димитрій уділив вправо носити хрест із прикрасами настоятелю храму Василю Левицькому – як свідчення того, що молодий духівник гідно, з честю та глибоким смиренням несе свій пастирський послух.

Подякувавши владиці за напутнє архіпастирське батьківське слово, засіяні зерна любові, які, маємо надію, щедро проростуть у душах вірян і дадуть дорідний плід, отець Василь висловив вдячність усім жертводавцям, хто спричинився до будівництва санктуарного комплексу. Проте в особливіший спосіб – Василю Степановичу Градовому, котрий завжди поруч, постійно старається, щоб і сам храм, і біля храму виглядали якнайкраще. Зокрема подарував ікону Пресвятої Родини з молитвою до нашого Отця Небесного – на знак щирої вдячності за жертовність і підтримку в справі спорудження і освячення Санктуарію Води та постійну підтримку парафії. Ікона з написом «Хто сіє щедро, той щедро й жатиме» буде доброю пам’яттю про його посильний внесок у святе діло.

Таку ж ікону зі словами «Бог любить того, хто дає з радістю» духівник вручив Василю Васильовичу Градовому, котрий щоденно особисто організовував й контролював процес будівництва від фундаменту аж до фінальних робіт.

І злинуло над храмом «Многая літа!» у виконанні церковного хору на адресу жертводавців і усіх присутніх.

Зі щасливими одухотвореними обличчями поверталися додому святково вдягнені парафіяни, щедро скроплені свяченою водою і попивши щойно освяченої джерельної води.