А ось і вона – гостинна господиня тієї книгозбірні, де так доладно – лиш погляньмо! – злучилися-зжилися так багато державних, народознавчих символів. І так чисельно сенсів, які знаменують нинішню добу. Знайомтесь: Галина Шкрибайло, яка впродовж майже-майже 39-ти років щоденно й переконливо доводить, що бібліотечна справа – то її доля. І вона не просто володарка книжкового скарбу, в якому обертається. Ще – трохи декламаторка, трохи вокалістка, навіть режисерка, авторка сценаріїв, лялькарка, почасти навчителька. Одне слово, творчиня.
Фото: зі Facebook-сторінки бібліотеки-філіалу с. Звиняч
Маючи надзвичайну залюбленість у книжку з років шкільництва, не думала, що це стане її професією. Навіть коли після Косівської десятирічки несподівано для себе обійняла місце за бібліотечним столом-кафедрою. Потім здобувала потрібні знання у Теребовлянському фаховому коледжі культури і мистецтв – заочно. Однак азів бібліотечної роботи було замало: час вимагав й уміння малювати, і долучатися до агітбригади. І ще, і ще… «Це була центральна садиба господарства – і надходження чималі, й вимоги не менші», – деталізує Галина Іванівна. Долучилась до великої бібліотечної родини Чортківщини – так іменує спільноту своїх посестер за фахом і досі, з теплотою згадуючи й наради у центральній книгозбірні, і отриману до часу методичну допомогу.
Схоже, почуття колективізму ґрунтовно «прописалося»
Фото: зі Facebook-сторінки бібліотеки-філіалу с. Звиняч
в багаторічному набутку бібліотекарки. Бо у плині нашої бесіди п. Галина не втомлюється раз у раз стверджувати, повторюючись, що в її роботі немає означення «я». Натомість чітко домінує «ми», колективне, об'єднуюче. Усе – в співпраці, у творчому тандемі. Упродовж майже 28-ми років Звиняцька бібліотека-філіал «мешкає» під одним дахом з тамтешньою школою (тепер гімназія ім. Михайла Галущинського). І то – не просто візуальне сусідство, а глибока спорідненість. Адже школярі – найперші читачі та потенційні користувачі книгозбірні.
Фото: зі Facebook-сторінки бібліотеки-філіалу с. Звиняч
Перебравшись до шкільного приміщення, бібліотека ще тісніше долучилась до того комплексу творення майбутності села. Бо у Звинячі все так: міцно, надійно, з націленістю в завтрашній день, по-іншому й не буває. Тон такій налаштованості задає тамтешній господар, чиї плідні потуги помічені на весь край, – депутат обласної ради, директор ПАП «Дзвін» Василь Градовий. Його ім'я завідувачка книгозбірні не раз вдячно згадує в нашій розмові. Каже, Василю Степановичу до всього є діло: і щоб про нові надходження до бібліотеки подбати, і передплату найпопулярніших періодичних видань забезпечити. Тепер ось п. Градовий перебрав ще й місію фінансового фундатора видання, яке готується, – Книги історії громади, де чільне місце належатиме пам'яті Героїв, полеглих за Україну.
Фото: зі Facebook-сторінки бібліотеки-філіалу с. Звиняч
Що там гріха таїти: у час бурхливого розвитку інформаційних технологій найсучасніші ґаджети відчутно потіснили книгу на другий план («Колись книжку неодмінно читали в дорозі, дарували на день народження, а тепер?» – зітхає моя співрозмовниця). Деінде й бібліотеки зазнали помітної убогості чи занепаду, принаймні зупинились на паузу. Десь – та не в Звинячі. Там книгозбірня була і є невід'ємною часточкою гармонійно злученого воєдино живого організму. Місцем невимушеного спілкування, почерпування інформації, стимулом до розвитку особистості загалом та громадянина Української держави зокрема.
Фото: зі Facebook-сторінки бібліотеки-філіалу с. Звиняч
На такій ноті, надто доречній тепер, у час, коли наш народ ціною неймовірних зусиль відстоює власне право на свободу й незалежність, по-особливому сприймаються новітні форми роботи, зініційовані Галиною Шкрибайло.
Це й зворушлива щирістю автентичність в народних та сучасних українських піснях, виконуваних самодіяльним вокальним ансамблем «Оберіг».
Фото: зі Facebook-сторінки бібліотеки-філіалу с. Звиняч
І фрагменти драматургічної класики, представлені театральним гуртком «Гармонія» (пані Галина є його натхненницею); і літературні календарі та калейдоскопи до державних, національних, християнських свят; конкурси читців; гостини до книжкової родини вихованців дитячого дошкільного закладу «Дзвіночок». А ще – майстер-класи, виставки, інсталяції – усього й не перелічити.
Фото: зі Facebook-сторінки бібліотеки-філіалу с. Звиняч
Творчиня вдячно називає імена земляків – односельців, однодумців, що лучаться до отого колективного поняття «ми». Це й директорка гімназії Ірина Довгань; і мисткиня на всі руки та спів, вигадку й фантазію Тетяна Капаць; самодіяльні актори згаданої «Гармонії» Любов та Анатолій Підперигори (мама й син), Наталія Захарова, яка душевно читає вірші та володіє неабиякою артистичністю, парубки з творчим вогником у душі – Михайло Фандзига, Павло та Василь Дударі (брати); танцювальний колектив під орудою Марії Слоїк.
Фото: зі Facebook-сторінки бібліотеки-філіалу с. Звиняч
– Здавалось би, війна спроможна перерізати нашу одвічну пуповину, перекоригувати наміри, позбавити набутку наших предтеч, – фахівчиня не приховує болісних емоцій. – На це й розраховував російський агресор. Проте так не сталося. Ми той прошарок активно втримали та намагаємося якомога істотніше примножувати, – додає упевнено.
Якраз сьогодні, 30 вересня, – Всеукраїнський день бібліотек. Тож в особі нинішньої гості публікації складімо щирий пошанівок усім причетним до книги та книгозбірні за їхню щиру відданість справі, жертовну просвітницьку працю. І побажаймо невичерпної енергії та натхнення.
