Відкриття в останню неділю жовтня після капітального ремонту клубного закладу в одному з найвіддаленіших сіл Чортківщини відбувалося концертом місцевих аматорів сцени, а справжнім сюрпризом для сільчан став виступ народної артистки України Алли Кудлай.
В’їжджаючи у «маленьку Швейцарію», як іноді називають це мальовниче село, що заховалось поміж лісів над Серетом, навіть не скажеш, що це крайня точка Чортківщини. Наново заасфальтована дорога, два ошатних храми і територія навколо них, благоустроєний цвинтар, тепер уже й красень-клуб. Принаймні не до порівняння з депресивними селами надзбручанського краю. І не в останню чергу тому, що тут народився знаний на Тернопіллі аграрій і меценат, депутат обласної ради Василь Градовий, котрий разом зі Звиняцькою сільською радою на чолі з її головою Надією Безушко активно працюють над розвитком інфраструктури громади. Тож і відкриття місцевого клубу завдяки їхнім старанням перетворилося на свято для всіх сільчан і вихідців з села.
Творчий активний директор клубу Михайло Драбик мобілізував для виступу у святковому концерті практично все населення маленького села, яке становить близько 180 осіб. Участь у ньому взяли всі – від найменшеньких скоморошівчан-козачат до 88-річної Марії Лазуки. Після щоденних репетицій утворилися прекрасні колективи – чоловічий квартет, два жіночих ансамблі – трохи молодших за віком і вже в поважному віці справжніх берегинь української народної пісні.
Як гаряче зал аплодував єдиному на теренах Чортківщини унікальному колективу, учасникам якого від 70 років і більше. Вони виконали ряд українських народних, повстанських пісень, від яких просто сльози наверталися на очі.
А пісню першої завідуючої клубом Степанії Гринчишин «Скомороше» на слова її уже покійного чоловіка Михайла Гринчишина, що багато років слугує візитівкою села, неможливо слухати без щему в душі.
Її рядки увесь вщерть заповнений зал (стояли навіть у проходах) підспівував хором:
В Скоморошу, як і всюди
Вас зустрінуть добрі люди.
Бо село моє хороше –
Скомороше моє, Скомороше.
А яким чудовим голосом володіє місцевий парох Михайло Ткачук, що подарував присутнім разом із Тетяною Яблонь та Іваном Водвудом духовні пісні – «Мідний хрестик» та «Я візьму тебе на руки».
На урочисту подію до сільчан завітали депутат обласної ради, директор місцевого ПАП «Дзвін» Василь Градовий, голова районної ради Віктор Шепета, заступник голови райдержадміністрації Йосифа Овод, начальник відділу культури, туризму, національностей та релігій РДА Галина Чайківська, депутат районної ради Тетяна Яблонь, котрі привітали їх зі святом, вручивши подарунки для оновленого закладу.
Сповнювали емоції Василя Градового, котрий радіє з того, що сьогодні на сцені виступають виключно скоморошівчани, бо саме для них це все робилося. Він безмежно любить своє рідне село і гордиться з того, що його народила ця земля.
Виступ сільського голови Надії Безушко був свого роду звітом про використані кошти на ремонт клубу. З них: 1406 тис. грн – субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій з обласного бюджету, виділена завдяки депутату обласної ради Василю Градовому; 14 тисяч гривень – співфінансування від сільської ради; у 29 тис.яч гривень обійшлася проектно-кошторисна документація. За ці кошти замінено покрівлю будівлі, оновлено приміщення гардеробної кімнати, коридору, глядацької зали, утеплено фасад, облаштовано прилеглу територію. Коштом сільської ради відремонтовано приміщення бібліотеки, придбано м’які стільці, меблі, штори, тюлі – разом більш як на 300 тис. грн. Зроблено чимало, і вона сподівається, що в цьому закладі завжди лунатиме українська пісня.
Апофеозом святкування став концерт іменитої гості – народної артистки України Алли Кудлай, котра живим виконанням дарувала сільчанам ряд улюблених у народі пісень у дуеті зі своїм сином Максимом.
А вже увечері з цікавою програмою для молоді завітав інший іменитий гість – Василь Мельникович зі своїм колективом. Приїзд зіркових артистівтакож уможливив добродій Василь Градовий.
Автор цих рядків десь у душі був не в числі прихильників залучення бюджетних коштів на ремонт закладу культури у здавалося б неперспективному селі, де нікому буде туди ходити. Але наочно переконався у помилковості своїх суджень. Ходити будуть, лиш би було куди.
Відео Любомира Габруського
