Він, щоправда, відразу її «нейтралізував», прицільно та вміло навівши фотооб’єктив. Бо вже добряче набив руку в подібних ситуаціях. Позаяк вони для нього не рідкість, натомість – часто-густо типові.
Власне це і простежується у пропонованих фотографіях. Он, який потужний водяний «змій» пливе водоймою, звівши догори потужну спину.
Танцівниці граційно вихиляють свої тендітні стани під подувами осіннього вітру.
Чи то буки, чи ясени синхронно здіймають стовбури-«руки» до осіннього неба. Благають про щось, мабуть?
А тут не лише триголовий, а -надцятитілий зелений (!) змій розпростерся на узліссі. І спробуй-но його викорчувати!
Чи то спрута, чи краба на крижині припорошило снігом. Бр-р-р!
Острівці з могутніх пнів з переплетінням коренів творять ще й яку ідилію.
А в цього «козака» усе при ньому – і руки вшир, і постава міцна та дужа. Ще й груди, й вуса, чуб-чубисько та …вії. Всім козакам козак!
От приклад волі до життя. Коли увись рости несила, то не біда. Те дерево прихильно й вертикально до землі, а все одно рихтує віття-крила.
Є чому повчитися людям у дерев в різних життєвих ситуаціях, таки є. Тому й провокують вони не раз трохи жахливі ситуації, щоб нас навчити. Мудро!
