Днем перед тим, як українська і світова громадськість вшановують річниці революцій сучасності – Помаранчевої та Революції Гідності, в центральній районній бібліотеці Чорткова при згромадженні небайдужих краян, а переважно – студентів Чортківських гуманітарно-педагогічного коледжу ім. О.Барвінського та навчально-наукового інституту підприємництва і бізнесу ТНЕУ відбувалось відкриття фотовиставки «Від Майдану до АТО».
Фото Максима Огородника
– Майдан, Небесна сотня, кривава війна на Донбасі, шок цивілізованого світу, абсолютно нова міжнародна реальність. Україна стала іншою, продемонструвавши міць та єдність нації. Саме це чортківські автори Орест Лижечка і Тетяна Лякуш спробували показати своїми роботами, – відразу сконцентрувала увагу присутності ведуча, працівниця книгозбірні Наталія Гриців.
Фото Максима Огородника
Орест Лижечка – фотохудожник, член Національних спілок фотомитців та журналістів, заслужений художник Міжнародної федерації фотомистецтва. Почесний громадянин Чорткова.
Фото Максима Огородника
Тетяна Лякуш – журналіст районної газети «Голос народу», волонтер, у грудні 2015 року нагороджена медаллю патріота «Учасник Євромайдану». Жінка з гарячим серцем, яка з не властивою навіть чоловікам відвагою та мужністю разом з побратимами третій рік поспіль доставляє необхідні речі, медикаменти, військове спорядження та домашні смаколики у «точку нуль», тобто на передову.
Фото Максима Огородника
Представлені на огляд світлини – то згустки болю, відчаю, звитяги і пориву до перемоги. Не якісь там високопарні й через те захмарні, а прості й дохідливі. Через те – гранично зрозумілі. Такі, що щемлять в душі.
А ще в читальній залі, де й розмістилися світлини, було щемко від слів впереміш зі сльозами. Перший автор стверджував: відразу, вже з перших днів відчувалося: Майдан неодмінно переможе. І висловлював упевненість, що ця тема буде цікавою для насліддя й через десятки років.
Фото Максима Огородника
Авторка ж пригадувала, як для неї майбутнє волонтерство постелилося з Майдану. Як їздила туди, до столиці, за 25-градусного морозу («фотик замерзав, а ми довбали бруківку на Інститутській»). Як пройшла бойове хрещення на «нулі» в першому ж волонтерському виїзді. Як важко сьогодні зібрати волонтерку, бо люди чи то збайдужіли, чи остаточно розчарувалися. Як по-дитячому тішаться вояки кожній речі, навіть дрібній, привезеній волонтерами, – бо в ній глибочінь душі. Про втрати – ті, що доносять ЗМІ, та істинні.
Фото Максима Огородника
– Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, – то вже інша ведуча, бібліотекар Ольга Кондратенкова. На екрані – палає Київ у вогні, палають шини і серця, криваве Водохреще 2014-го. Спільна молитва «Отче наш».
Фото Максима Огородника
Відтак линуть вірші місцевого поета Ореста Голика – чортківчанина, що родом зі села Полівців. Чоловік довго працював у Польщі. Та коли почалися події на Майдані, залишив роботу і повернувся в Україну: брав участь в акті «Вставай, Україно!» у Чорткові, Тернополі, Києві. Двічі був на Майдані – брав участь в боях на Грушевського, отримав сильне газове отруєння. Відтак – бої на Хрещатику, де плити рожеві від крові, барикади на Європейській площі, на Інститутській. Пережите – в його збірках «Сильні духом», «У полум`ї високих барикад», «Правда і кривда». І у віршах, вичитаних в залі, методистом РКБК ім. К.Рубчакової Наталією Ногою.
Фото Максима Огородника
– Тільки через велику любов ми зможемо підняти з руїни нашу Україну, – переконливо та пристрасно мовила начальник відділу культури, туризму, національностей та релігій РДА Галина Чайківська.
Фото Максима Огородника
І було тісно від слів та емоцій в згадці-пошануванні імен Героїв, загиблих за волю України, з Чортківського краю.
Властиве українству одвічне прагнення до волі задекларували поетичним та пісенним рядком учениці гімназії ім. М.Шашкевича Марія Грабовецька та Улашківської музичної школи Ілона Пуляк.
Фото Максима Огородника
