«Освятили хрест цьогоріч на саме Різдво Господнє, - розповідає настоятель храму отець Василь Сенчишин. - Почали встановлювати ще у понеділок, але лише у п`ятницю поставили на своє місце.
Крана не має, тягнули лебідкою. Хрест важкий. Внизу четверо чоловіків не можуть нести, а на такій висоті його ще й треба вертикально піднімати.
Добре, що знайшлися такі хлопці. Багато запитував, хто б з наших міг за це взятися. Відповідали: як буде стояти хрест, тоді накриємо купол.
Погодилися ті самі майстри, що встановлювали перші два хрести. Вони - з Вінницької області. Хрест уже стоїть. Тепер роблять «кобилки» і будуть накривати купол. За місяць часу мали б закінчити, все залежить від погодніх умов, та й день нині короткий. Дерево, бляху маємо. Тільки була б погода.
Далі будемо братися за центральний купол. Його доведеться дещо переробити. Були тут архітектори з Тернополя, на наступному тижні знову приїдуть. Там є певні технічні проблеми, нараз потрібно буде весь верх заливати бетоном. Клопітка праця далі, але робити треба. Як кажуть, на Бога уповай, але рук прикладай».
Ми поцікавились, чи ніколи не допомагали у будівництві церкви з того ж міського бюджету. Все ж він обіцяє стати окрасою Чорткова, його візитівкою.
«Якби нам дали, скажімо, мільйон гривень, крім тих коштів, що у нас є, на настуний рік мали б центральний купол. Звичайно, - погоджується отець, - у міста своїх проблем вистачає. Але і церкву треба добудувати. Храм вимальовується дуже гарний. Всі запитують, коли він буде, скільки вже років будується. А я на це відповідаю: а хто до цього прикладається?
Повірте, це не така велика проблема для Чорткова - добудувати собор. Он скільки у нас є бізнесменів! Був нещодавно у Бучачі. Невеличка церква, всього сімдесят прихожан. Тамтешній місцевий підприємець виділив мільйон на іконостас, потім ще сто тисяч гривень на панікадило.
«Дякую, каже отець, що ви про нас не забуваєте. Цим підносите людям дух. Парафіяни читають, переказують один одному. Приємно дізнатись чортківчанам, що нині мешкають за кордоном, про те, як їхній храм будується».
Наостанок, користуючись нагодою, просив передати низький уклін майстрам-будівничим. Коли, мовляв, кілька літ тому сказав їм, що на них чекає третій купол, вони на це відповіли: і п`ятий також!».
Читайте також: "У Чорткові будується храм: за цегляра - отець Василь, кранівника - отець Володимир"
