Позитив аж зашкалює: вихованець відомого викладача ШЕВ, заслуженого художника України Тетяни Витягловської здобув золоту медаль у престижному конкурсі в Японії.
Два вкраплення золота від України
– З України ще одна дівчинка, маленька, всього шість років, теж має золото, правда,не знаю звідки, – розповідає вчителька нашого переможця. І озвучує статистику – аби переконати в престижності конкурсу.
А вона така. Загалом Всесвітній конкурс дитячого малюнку «IE-NO-HIKARI» (з японської – «Світ домівки») під патронатом Міністерств закордонних справ, освіти, культури, спорту Японії влаштовується в столиці держави Токіо вже 27 років поспіль. Цьогоріч для участі в ньому надійшло 18 тисяч 593 малюнки з 73 країн планети, в тому числі 406 з України. Всього для відзнаки кращих робіт відбирають 200 малюнків – з подальшим присудженням двадцяти золотих медалей, сорока срібних і 60 «бронзи».
– Наскільки активними є такі країни, як Шрі-Ланка, Бангладеш, а Європа пасе задніх, – аналізує Тетяна Витягловська. – Поміж 406 малюнків з України 12 відзначено. Непоганий результат.
Марки клеїв мало не сам Смілянський
– Конкурс має вже свій довгий вік, – продовжує пані Тетяна. – У далеких 90-х роках ми направляли для участі в ньому свої малюнки. Але то був час без Інтернету і результатів ми так і не дізнались. А тепер малюнки направили до країни сонця, що сходить, ще у вересні. Власне дізнались про конкурс дуже пізно, часу для виконання було надто мало. Та Сашко взявся з бажанням до творчої роботи.
– А ще я зіткнулась з проблемою, коли відправляла бандероль з малюнками, – несподівано перемикається на видимий негатив. – Вистоявши у Чорткові двогодинну чергу у відділенні Укрпошти, почула, що в них немає марок! А то був передостанній день вказаної дати відправлення. Я викликала начальника і пригрозила, що вже пишу у Facebook Смілянському (генеральний директор ДП Укрпошта – ред.). Все було одразу: і марки, і все самі заповнили. Як подумаю, що якби тоді відступила, не було б цієї перемоги. Досі відчуваю тремор всередині, згадавши ту ситуацію.
Ластів’ята в час світового шторму
Розповідає про мету конкурсу: природа рідного краю, пізнання побуту, культурних традицій населення різних куточків планети крізь призму дитячої творчості.
– Здавалось би, тема дуже буденна, а вражає дитячою безпосередністю, наївним і звичайним світом дитини, – додає, пропонуючи до перегляду каталог робіт на сайті конкурсу.
Таким є й малюнок нашого Сашка Жолондека – «Вітаю вас, ластів’ята!». Дуже простий і надзвичайно співзвучний викликам часу.
– Це акварельний підмальовок з графічною доробкою-монотипією – деталізує техніку виконання роботи вчителька. – І до завершення графічна доробка гелевою ручкою. Часу щось зробити складніше просто не було – лише тиждень.
Олександрові Жолондеку тринадцять років. Учень Чортківської ЗОШ № 7, восьмикласник. У Заводській школі естетичного виховання навчається п’ятий рік. За словами вчительки, мав Шевченківську нагороду в 2018 році. Володар багатьох дипломів,останні з Міжнародних конкурсів («Для Бога я створю найкраще», «Єдина матуся у світі»,Італія, 2019).
– Дуже чемний і дисциплінований, – надзвичайно тепло відгукується пані Тетяна про свого учня. – І дуже-дуже позитивний, – додає.
Зрештою, це помітно і з його фото – як і з творчості також.
Чому участь, як і перемога, – гра випадку
На запитання, чи її учні вже брали участь у творчих конкурсах десь а Азії, Тетяна Витягловська відповідає заперечно.
– Ні, не були ще. Знаю, що є конкурс в Індії. Немає ніде інформації. Я навіть просила друга з Facebook, щоб дізнався. Він їздив в те містечко, але не знайшов інформації. У Криму є подруга моя, в школі теж працює. Каже, їх вчителька мала перемогу в Індії з учнем. Але та не хоче здати нікому умови конкурсу. Конкуренція типу – я шокована. Та вчителька навіть з учнем їздила туди і все оплатила Індія – країна, що влаштовує конкурс.
– Про цей конкурс я дізналась теж випадково, –додає зовсім не оптимістично. – Просто моя скринька є на сайті Мінкультури. То вони й кидали інформацію про це на ті емейли, які були у них. Ось така історія.
