COVID-19 розлякав донорів крові та тих, хто хотів ними стати. До традиційних відмовок «кому потрібна моя «популярна» група», «з мене викачають всю кров», «це для відчайдухів» додалося – «здаючи кров, можна самому наразитися на небезпеку». Втім, від цього не меншає тих, хто потребує допомоги. Лікарі б’ють на сполох: «донори, де ви?». Давайте розбиратися, чи є підстави для наших страхів.
Критична нестача
У Чортківському центрі переливання крові із потрібних 30-ти донорів на тиждень сьогодні заледве з’являється десять. Це дуже мало, зважаючи на те, що Центр – єдине місце, де у нашому районі проводять забори крові.
Завідувач центру Анатолій Кноль зустрічає нас у відділенні та підтверджує кепську картину із явкою донорів: «У минулі роки бувало по 400-500 донорів, а зараз до ста. Під час карантину у певні дні взагалі ніхто не приходив або з’являлося по одній-дві людини. Але в Україні не всі черстві. Якщо кинути клич, то частина людей обов’язково відгукнеться на чужу біду. Для цього часто використовую свою сторінку у Фейсбуці».
Наприкінці квітня він теж погукав зі свого акаунта всіх небайдужих, щоб приєднатися до доброї справи. Зізнаюсь, цей пост запустив доміно мого давнього бажання спробувати себе у ролі донора.
Стати донором
Вперше ж така думка майнула у мене в університеті. На вибірковій дисципліні «Демократія: від теорії до практики» дівочий колектив студенток з різних факультетів розробив проєкт «Кровопедія». Це змусило задуматися: «Я ж теж можу допомогти». Тож я почала готуватися до здачі крові.
Якщо ви так само захотіли стати донором, то перше, що повинні знати: формула «прийшов-здав» тут не спрацює. До зібраних 450 мл залишається ще кілька сходинок. Перша, і дуже важлива, – наказ МОЗУ за № 385 під назвою «Порядок медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів». Потрібно розуміти, що донорами можуть бути далеко не всі.
У цьому наказі покроково розписана сама процедура. І головне – абсолютні та тимчасові протипоказання. Якщо ви раптом виявили у себе захворювання із першого списку – донором ви, на жаль, бути не можете. Серед таких протипоказань: ВІЛ/СНІД, сифіліс, вірусні гепатити, туберкульоз, наркоманія, алкоголізм, виразка шлунку, повна сліпота чи відсутність мови.
Якщо зробили татуювання чи прокололи вухо – приходьте не менше ніж через рік; вагітні чи годуєте немовля грудьми – рік після пологів та через три місяці після закінчення періоду лактації; робили щеплення – залежно від виду: від 10 днів до року.
Одним словом, почитати цей документ треба обов’язково. У дещо простішому вигляді його знайдете й на сайті donor.ua. Тут зможете навіть познайомитися з іншими донорами та реципієнтами.
Все добре? Ви важите більше 50 кг (в різних областях вимоги різняться)? Вам вже виповнилося 18 років? Тоді найближчого понеділка чи четверга можете вирушати до центру переливання крові. Попередньої реєстрації не потрібно.
Щоб ваша кров таки дійшла до реципієнта, а її компоненти легко розділялись, – недостатньо бути лише здоровим. Підготуйтеся до донації. За три доби до кровоздачі утримайтеся від вживання анальгетиків, за дві – від вживання спиртного, за добу – від жирної, копченої, смаженої їжі, молочних продуктів та бананів, соління, буряків, горіхів, солодких газованих напоїв, чипсів, сухариків, насіння, кетчупу, майонезу та іншого.
Ще один момент – після проходження курсу вживання антибіотиків має минути два тижні, а після закінчення прийому анальгетиків та саліцилатів – не менше 10 днів. І не думайте щось приховувати від лікаря. Якість та склад крові все одно самі скажуть за себе.
Перед здачею також добре виспіться, поснідайте. Обов’язково випийте хоч пів літра води. До речі, якщо палите, не робіть цього за дві години до та після процедури. Це згубно вплине на стан здоров’я ваш та самого реципієнта.
День здачі
Понеділок, 13 липня, 9:00.
Заходжу у навстіж відчинені двері будинку за адресою вул. Степана Бандери, 50 у Чорткові. У медичній масці. На вході кілька стільців та суворе застереження ще з часів суворіших карантинних заходів «Пробірки та аналізи видаємо через вікно». Облущені стіни, які потребують ремонту, розетки із чудернацькими підписами «Економте електроенергію». Плакат яскравого жовтого кольору, приклеєний на лимонні цінники, тривожно наполягає дотримуватися дистанції, кашляти у лікоть та мити руки. Про коронавірус нагадують лише маски та респіратори на лікарях.
Важливо також не забути паспорт. І обов’язково додаток до біометричного, довідки про проходження флюорографічного обстеження, а для жінок ще огляду гінеколога. З усіма цими даними мене зареєстрували.
Далі у вас беруть кров із пальця для визначення групи крові. Тому, якщо ви, як і я, своєї не знали, дізнаєтесь про це у той же день, поки перебуватимете у стінах відділення. Резус-належність теж визначать.
Крок третій – обстеження у лікаря. Змії наче перекочували із медичної емблеми на стенді при вході до його кабінету у дві іграшкових: пітона та королівську коралову (із червоно-чорними смужками). І примостилися по-господарськи на умивальнику. Час від часу поглядаю на них, поки мені вимірюють артеріальний тиск, пульс та температуру тіла. Також лікар проводить контрольне опитування. Для певності, чи є у вас якісь протипоказання. Щоб не вийти з кабінету похнюпленим, ще раз раджу прочитати наказ № 385 від МОЗу. Там можна ознайомитись із анкетою про стан здоров’я, яку лікар заповнює при розмові з донором.
«Ваш автограф, будь ласка», – каже мені Анатолій Георгійович і тицяє пальцем, де потрібно підписати. Так ви погоджуєтесь на тестування своєї крові.
Четвертий етап – поживний. Мене пригощають чашкою чаю та печивом. Це також потрібно, щоб було легше розділити компоненти крові.
Тепер донор готовий до процедури. Мені допомагають вдягнути халат. Перевзуваюся у шльопанці, мабуть, 42-го розміру.
Поки чекаю, коли дозволять зайти в маніпуляційну, Анатолій Георгійович розповідає, як заспокоюватися без заспокійливих: «Коли редактор викличе тебе на килим і буде сварити, руки ставиш за спину і уявляєш, що тримаєш їжака. Перекидай його з руки в руку. В цей момент їжак – це найбільша твоя проблема». Це у нього такий метод – заговорити, відволікти від зайвих страхів.
Безболісна процедура
Нарешті мене впускають в маніпуляційну – спеціально обладнаний для забору крові кабінет. Лягаю. Просуваю руку через невелике віконечко. Шкіру на місці уколу дезінфікують. Необхідну дозу крові беруть у разовий стерильний полімерний контейнер (гемакон). Боляче? Зовсім ні. За моїми відчуттями нагадує проколювання пальця.
У середньому процедура триває 10 хвилин. У мене пішло на це близько 15-ти (на швидкість забору крові міг вплинути занизький артеріальний тиск, до прикладу). І взяли 440 мл. Плюс у пробірку набирають 20 мл крові для тестування на захворювання, які передаються через кров. Інколи терпне рука. Тоді вас попросять повільно стискати та розтискати кулак. Така нехитра маніпуляція допомагає венам розширюватись.
Після процедури відчувається полегшення. Недарма дослідження доказують, що донорство корисне. Після цього кров оновлюється. До того ж це чудова профілактика серцево-судинних захворювань.
Врятувати три життя
Приємний бонус – довідка про звільнення від роботи у день здачі крові та будь-який інший день. Але тільки не забудьте попередити роботодавця. Також вам мали б дати талончик для харчування у лікарні або грошове відшкодування за обід. У відділенні пояснюють, що у зв’язку із коронавірусом зараз цього не роблять. Втім, все одно добре пообідайте. Не знімайте пов’язку протягом двох годин і не піднімайте важкого.
Мої 440 мл крові доставлять в обласний центр служби крові. Далі вона пройде ґрунтовне тестування і пробуде певний час на карантині. Кров поділять на два-три компоненти: еритроцити, тромбоцити та плазму. А це означає, що таким чином ви врятуєте не одне, а, можливо, й три життя. Дитини, породіллі, у якої були складні пологи, людини, яка отримала важке поранення, військового з передової. Не важливо. Кров для їхнього порятунку не доведеться шукати деінде, а рідним платити за це гроші.
Через два місяці можна повторно здати кров. Чоловікам рекомендують робити це не частіше п’яти, а жінкам – чотирьох разів на рік.
Донорам надаються також певні пільги. Особливо їхня вага зростає, якщо отримати посвідчення та значок «Почесного донора України». Але для цього потрібно безкоштовно здати 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові 60 разів. Не обов’язково робити це своєю ідеєю-фікс. Для нас важливо лише розуміти, що ніхто не знає, чи знадобиться йому самому завтра допомога. Ми не маємо таких суперздібностей, як герої «Кіновсесвіту Marvel». Але в наших жилах вже є суперсила, яка здатна рятувати життя. І навіть цей факт доволі промовистий.
Здавайте кров та рятуйте життя іншим!
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
