Давно мрієте стати донором крові і рятувати життя, проте не наважуєтесь? Чому ми так боїмося заходити у центри переливання крові?
Часто ці страхи підсилює українська медична система. Нікого вже й не здивуєш потребою ремонтів, на які не знаходиться зайвих коштів, чи негативними досвідами, принесеними на бахілах із лікарень. Тож цю генетично закодовану недовіру до медзакладів можна ще якось зрозуміти на противагу нераціональним побоюванням. І не треба бути Джеймі Гайнеманом та Адамом Севіджем із «Руйнівників міфів», щоб підтвердити або спростувати наші «колективні страхи» щодо донорства крові.
1. Міф: я можу заразитися чимось
Правда. На сьогоднішній день в Україні таких випадків ще жодного разу не було виявлено. Лікарі дбають про здоров’я донора та реципієнта. Тому й проводять ретельний відбір «дарувальника крові». Дотримання карантинних заходів у центрах переливання крові, як і деінде, обов’язкове. Працівники ходять у масках або респіраторах. Дотримання дистанції та можливість продезінфікувати руки теж вам забезпечена. Використовуються індивідуальні системи: одноразові та стерильні для кожного донора.
2. Міф: це довго та боляче
Правда. Загалом ви витратите на процедуру 30-40 хвилин. Довше, якщо будуть черги. Весь біль полягає лише у проколюванні вени. Це навіть легше витерпіти ніж поріз пальця.
Донорство – це не історія про «прийшов-здав». Тільки здорова людина може стати донором. Це убезпечує обидві сторони. Насправді відповідальне ставлення до реципієнта вимагає не так вже й багато часу та зусиль від нас. Особливо, якщо все добре розпланувати.
3. Міф: погіршиться мій стан здоров’я. А якщо взагалі знепритомнію?
Правда. Як би парадоксально це не звучало – навпаки покращиться. Медицина вже доказала той факт, що здача крові корисна навіть як профілактика серцево-судинних захворювань.
Стан організму загалом покращується. Щоб не знепритомніти, поснідайте перед здачею крові. Не накручуйте себе. Краще взагалі не думайте про саму процедуру і не слідкуйте за тим, як все відбувається. Особливо, якщо вперше прагнете спробувати себе у ролі донора.
4. Міф: моя група крові поширена, значить непотрібна
Правда. Взагалі зараз маємо дефіцит усіх груп крові. Особливо це пов’язано із пандемією коронавірусу. І хто сказав, що хворих із «рідкіснішими» групами більше? Кількість донорів та реципієнтів з однією групою крові – пропорційна. Тож саме ваша кров потрібна. Завжди.
5. Міф: у мене заберуть всю кров
Правда. Ні, лише 450 мл. З огляду на те, що в організмі людини циркулює близько 5-6 літрів крові, ця доза дорівнює 10 відсоткам від усієї.
Досі нервуєте? Головне - під час здачі крові пам’ятайте про те, що робите добру справу і навіть можете врятувати життя трьом людям. Не сумнівайтеся. Ніколи не знаємо, коли нам самим знадобиться допомога.
