Зізнаюся чесно: за роки своєї журналістської праці жодного разу не випадало мені брати інтерв’ю аж о …десятій вечора. Таке трапилося позавчора. Бо лише о тій пізній порі спромоглася викроїти час для розмови зі свого щільного графіка головна державна санітарна лікарка Тернопільської області чортків`янка Оксана Чайчук. Вибачилась і прокоментувала: «Буває, робочий день триває й довше – аж до завершення доби. Що поробиш: не лише я – всі медики в Україні вже пів року працюють в такому режимі в форматі пандемії COVID-19».
«Попри червону зону, захворюваність у нас нестабільна»
– Щонайперше – стосовно перебування Тернопільщини у так званій червоній зоні.
– Якщо популярно, то поділ на зони (зелену, жовту, помаранчеву та червону) відбувається завдяки чотирьом показникам, доведеним МОЗом України. Середня кількість тестувань методом ПЛР має складати не менше 24, коефіцієнт виявлення випадків інфікування – не вище 11, показник динаміки зростання випадків інфікування – не вище 10 і наповненість ліжок хворими в лікувальних закладах – не вище 50. Ось такі норми. У нас же на 27 липня показник динаміки зростання випадків інфікування сягнув 85,4 відсотка. Це справді багато – проти 10. Тобто ми вже сьомий день маємо зростання. Хоча відрадно інше: у Тернопільській області характерний хвилеподібний перебіг захворювання. Упродовж семи-дев`яти днів ми піднімаємося, перевищуємо показники, відтак наступні сім-дев`ять днів перебуваємо на показниках нижче доведених. Ось зараз тривають останні дні підйому.
– Це погано чи добре?
– Це свідчення того, що захворюваність в нас є нестабільною. Чому? Та тому, що люди не дотримуються карантинних вимог. Це спостерігається по поведінці більшості в громадських місцях, місцях особливого скупчення населення – в магазинах, на ринках, у громадському транспорті. Більшість нехтує засобами захисту органів дихання, ігноруючи рекомендації медиків. Цим сприяє поширенню інфекції.
«Усі ми ходимо по мінному полю»
– Які вікові групи все ж наразі найбільш вразливі до COVID-19?
– Погляньмо. Віком до 17-и років захворіло 245 осіб. Це 8,7 відсотка від загального числа. Від 18-ти до 29-ти – 353 (12,5 відсотка), від 30-ти до 49-ти – 971 особа (34,4 відсотка). Як бачимо, спостерігається ріст як в абсолютних цифрах, так і у відсоткових відношеннях. Багато хворих у віковій структурі 50-65 років: їх аж 886 або 31, 4 відсотка. І за 65 років – 367. Летальних випадків маємо 39 – 1,4 відсотка. Найчастіше помирають люди віком 50 років і старші, і є лише два випадки летальності у віці 30-49 років. Тішить, що показник летальності при високому рівні захворюваності у нас доволі низький – адже в Україні загалом майже вдвічі вищий – 2.5 відсотка. Так само високий у нас відсоток тих, хто одужали, – 60,1. Усе це завдяки тому, що рівень надання медичних послуг у нас вищий, ніж в інших областях.
– Оксано Тимофіївно, наведена статистика, вочевидь, стимулює до роздумів. Бо й справді, хворіють найбільше люди порівняно молоді – 30-49 років, а помирають ті, кому далеко за пів віку. Чому?
– Поясню. Молоді люди здебільшого нехтують порадами медиків. Так, хворіють, переносячи недугу або легко або цілком безсимптомно. Але інфікують батьків, дідусів чи бабусь, які вже за віком мають супутню патологію, хронічні захворювання. Це й призводить чи до важких форм перебігу COVID-19 чи й до летальності. Тому треба бути обережним і виваженим наразі кожному – незалежно від віку. Сьогодні всі ми ходимо по мінному полю.
Фейк чи «політична диверсія»?
– У соцмережах поширюють повідомлення про ситуацію з COVID-19 і пандемією взагалі як фейк, запущений кимось з вигідною метою.
– Так, знаю, обізнана з ситуацією – щодо фейковості або, ще гірше, – «політичної диверсії». Але ж пандемією охоплений весь світ! Бачимо, як США, Італія, Німеччина, посилюють карантин і запроваджують обмеження. Зрештою, хто хоче пересвідчитися у правдивості інформації, хай би прийшов до інфекційного відділення будь-якого лікувального закладу, де перебувають хворі на коронавірус, і подивився, як людина зі здоровим серцем, здоровим мисленням помирає через те, що не може дихати! Тому що легенева тканина не сприймає кисню. Це дуже страшне видовище, тож нікому не бажаю потрапити в подібну ситуацію. Зрештою, і в Чортківському інфекційному відділенні лежало 15 людей, зараз їх трохи менше. Якби вони мали легку форму захворювання, мабуть, їх до стаціонару не клали б. А вони мали середню форму або ж важку: декотрі потребували штучної вентиляції легень, інші – кисневих масок. Ось так.
Адаптивність адаптивного карантину
– Червона зона – найжорсткіша, чи не так? Віднесення до неї якось вплине на посилення карантинних заходів?
– Справді, на території червоної зони діють всі ті обмежувальні заходи, що й на територіях інших зон, разом взятих, плюс властиві їй. Рішення про віднесення тієї чи іншої території України до певної зони приймає Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. І ця комісія визначає рівень обмежувальних заходів. Постанова набуває чинності з 1 серпня, тобто за день-два.
– І вони можуть бути жорсткіші?
– Звичайно. Вважаю, все-таки це – рішення правильне. Як бачимо, Західна Україна перебуває в найгіршій ситуації за рівнем захворюваності: Чернівецька, Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська, Волинська, Рівненська області. А Миколаївська, Херсонська, інші – словом, південь, схід України – вони переважно в зеленій зоні. Тому обмежувати людей, де немає високого рівня захворюваності, буде неправильно.
– У цьому й полягає адаптивність адаптивного карантину?
– Так.
«Якщо судилося захворіти, то краще тепер»
– Оксано Тимофіївно, ті хвилі, про які Ви говорили на початку розмови, – це вже вступ у другу хвилю пандемії чи її пролог?
– Ні те, ні інше. Це – лише «хвіст» першої хвилі. Підйом захворюваності зумовлений ростом контактності населення через літо, прагнення перебування в місцях спілкування, подорожі, весілля, вечірки і т. д. З епідеміологічної точки зору – це добре, коли люди зустрінуться з цією хворобою саме у теплий період року. Адже тепер є краще харчування, вітамінізована їжа, ультрафіолетове – сонячне опромінювання. Хвороба протікає легше і ми маємо можливість здобувати імунітет.
– Тобто, можна сказати, якщо судилося захворіти, то краще тепер?
– Епідеміологи користуються такою термінологією, як рівень колективного імунітету. Що вищий рівень його, то більше суспільство буде захищене від цієї хвороби. Це тим більше важливо, поки немає вакцини від COVID-19 і невідомо, коли вона з`явиться, буде апробована і запущена у виробництво.
«Друга хвиля COVID-19 прийде на початку осені»
– Уже традиційно хочеться почути Ваш прогноз. Зазвичай, як свідчать наші попередні інтерв’ю, вони справджуються.
– З професійної точки зору кажу: нас чекає важка осінь і зима. Тому що, окрім коронавірусної інфекції, яка поширилась по всьому світу, через яку ВООЗ оголосила пандемію, в нас на ту пору під`єднаються звичний сезонні грип, ГРВІ, інші крапельні інфекції, аденовірусні інфекції, парагрип. Кір також неминучий. Адже COVID-19 зупинив батьків у намірі зробити щеплення дітей від інших інфекцій. Відповідно це стане проблемою, коли зустрінемося з іншими інфекціями на тлі коронавірусної. Тому треба зараз запасатися вітамінами, готувати організм до таких потужних «зустрічей».
– А зазирнімо у подальшу перспективу: доки COVID-19 правитиме світом, як думаєте?
– Повторюся, як і в попередніх інтерв’ю: інфекція нова і далеко не вивчена. Ніхто з епідеміологів, лікарів-інфекціоністів, імунологів не може передбачити, як вона себе поводитиме далі. У грудні буде тільки рік, відколи ми з нею маємо справу. Не знаємо і поки що не можемо передбачити віддалені наслідки щодо стану здоров`я тих людей, хто вже перехворіли на COVID-19. Здавалось би, хворіють переважно легко, принаймні в нас. Але ж, якщо поглянути в цілому світі, рівень летальності досить високий.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
