Сто днів з призначення головою Чортківської райдержадміністрації 42-річного хоростківчанина Арсена МАРЧИШАКА, за якими прийнято оцінювати перші кроки керівника на відповідальній державній посаді, майже збіглося в часі з нашим найбільшим національним святом – Днем Незалежності України. Тож саме привід, аби поспілкуватися з першою особою району, чим нині живе Чортківщина і чим житиме далі. Адже з прийдешніми місцевими виборами зміни грядуть колосальні. Тільки територія укрупненого Чортківського району збільшиться в рази…
Аграрний сектор – локомотив економіки Чортківщини
– Арсене Романовичу, напевне, сто днів – часу вдосталь, аби розібратися у районній «господарці». Де ви бачите її сильні сторони, а що потрібно ще «підтягнути»?
– Безумовно, Чортківський район є особливим у нашій області. За своїм потенціалом – одним з найсильніших. Те, що я встиг побачити і зробив висновки для себе – тут дуже розвинутий аграрний сектор. Чимало підприємців успішно працюють в аграрній сфері, впроваджують різні передові технології в сільське господарство. Навіть якщо взяти бюджет району, то сільське господарство є головною бюджетонаповнюючою галуззю.
Має район і потужний промисловий потенціал. На жаль, на сьогодні можемо похвалитися тільки кількома потужними підприємствами. Зокрема СЕ «Борднетце Україна», «Агропродукт» у Росохачі, цукровий завод у Заводському, «Органіка» у Марилівці, продукція якого користується великим попитом за кордоном. Це його сильні сторони.
Щодо наступного, на мою думку, основну ставку потрібно робити на виробництво, а саме переробку сільгосппродукції. Розглядаємо зараз цікавий інвестиційний проєкт щодо крохмального заводу у Товстенькому. Нещодавно приїжджали закордонні інвестори. А це і наповнення бюджету, і нові робочі місця тощо.
Пам’ятаємо, що в радянські часи Чортківський район вважався самодостатнім, тут був представлений увесь цикл переробки аграрної продукції.
Думаю, зі створенням об’єднаних територіальних громад інвестиційний клімат тільки покращуватиметься. Повірте, якби не було перспектив, Чортків ніколи б не став центром об’єднаного укрупненого району.
«Свій» серед «своїх»
– Наскільки ви уже відчули себе «своїм» у, даруйте, «чужому» для вас районі?
– Як уже говорив на своєму представленні, не зовсім вірним буде тлумачення, що я, мовляв, не «свій». Оскільки народився у Чорткові, матір звідси родом, з Нагірянки. Покійний батько служив священником на парафії у Росохачі, де пройшли мої дитячі роки. Ще до свого призначення головою РДА знав багато людей звідсіля. Тому Чортківський район не є для мне таким уже й чужим.
«Інфекційне відбудували фактично заново»
– В умовах пандемії вам довелося буквально на марші входити в курс справи. Як це позначилося на економіці та інших сферах життєдіяльності району? Наскільки район, медична галузь справилися з тими викликами, які постали перед Чортківщиною у зв’язку із COVID-19?
– Звичайно, до цього ніхто не був готовим. Ще будучи на посаді заступника голови облдержадміністрації, з перших днів своєї роботи був включений в процес боротьби з пандемією, очолюючи обласний штаб з протидії коронавірусу. Річ у тім, що ніхто досі не знає, що потрібно роботи. Не тільки на рівні району, області чи держави. Навіть у світі бачимо, що одні країни запроваджують жорсткий рівень безпеки, інші вводять більш ліберальні заходи. Насправді немає унікального рецепту, усі проходять шлях проб і помилок. Тому управлінські рішення є доволі непростими.
У карантинних умовах важко жити. На початку, як пам’ятаємо, всі поголовно були прихильниками карантину, але пройшов певний час і люди втомилися від цього. Подекуди навіть боротьба з коронавірусом перетворилося на боротьбу з карантином. Але статистика – річ вперта, і ми бачимо, що сьогодні ситуація в державі і світі аж ніяк не покращується.
Безумовно, це неабияк вплинуло на економіку району, оскільки багато підприємств, приватних підприємців не працювали. Відповідно податки не сплачувалися, у деяких сферах люди були змушені погодитися на 2/3 оплати. З одного боку, ми отримали невиконання бюджетів, з іншого – недоотримання коштів через зменшення зарплати. Бюджетна сфера в цих умовах, можливо, десь навіть була у дещо виграшному становищі, аніж приватний бізнес.
Те ж стосується і медицини. Навіть багаті європейські країни, США виявились не готовими до подібного розвитку подій. Звичайно, ми мали цілий ряд проблем, але, з одного боку, держава надала необхідне фінансування і підтримку у забезпеченні засобами індивідуального захисту, технічним обладнанням, апаратами ШВЛ тощо. З іншого – активно включилися і волонтери, і місто, на території якого розташовані лікувальні заклади. І сьогодні ми можемо сміливо говорити про те, що фактично відбудували наше інфекційне відділення, яке є одним з найпотужніших в області. Ми забезпечили його всім необхідним обладнанням, провели кисень у кожну палату, придбали апарати ШВЛ, дезінфікуючий бокс тощо. Республіка Польща надала райлікарні гуманітарну допомогу. Враховуючи кількість хворих, яка зараз є, на даний момент інфекційне повністю справляється зі своїми завданнями.
Дякувати Богу, у Чортківській лікарні не зафіксовано жодної смертності від коронавірусу. А це говорить про те, що у нас хороші фахівці-медики.
«Нам немає чого ділити»
– Як у вас складається співпраця з представницькими органами влади, де наразі немає жодного депутата від президентської вертикалі?
– Співпраця є досить непоганою як з міською, так і районною радою. Звичайно, місто відстоює свої інтереси у будь-якій справі, ми – свої. Йде нормальна конструктивна робота. Головне, що у нас налагоджено живий діалог. Тож не помітив якоїсь конфронтації чи упередженого ставлення до себе. Сподіваюся, що так продовжуватиметься і надалі.
Я про це говорив депутатам на сесії, що у нас більше спільного, аніж того, що може роз’єднувати. Усі ми прагнемо, щоб район розвивався, щоб сюди заходили інвестиції, щоб люди мали робочі місця, покращувалася інфраструктура тощо. Нам немає чого ділити і маємо працювати на єдиний результат.
Зрозуміло, після 25-го жовтня буде іншою районна рада, інші депутати, в тому числі і від «Слуги народу». Не скажу, що буде легше, але те, що по-іншому, – це однозначно.
Нардеп «в курсі» всіх наших проблем
– Не секрет, що, на відміну від свого попередника, нині чинний народний депутат Володимир Гевко – не частий гість в районі. Наскільки відчутною є його допомога для Чортківщини?
– Відповім на це, що Володимир Леонідович досить активно цікавиться життям Чортківського району. У нас із ним склалася гарна комунікація. Через кошти соцекономрозвитку – а це фонд, яким розпоряджається депутат, – буде реалізовуватись ряд проєктів. Зокрема, щодо реконструції спортивного залу гімназії і спортивних залів у двох ЗОШ району – Джуринській та Милівецькій; реконструкції схем електромереж з підключення мобільної системи електропостачання для насосної станції «Хлораторна» у Чорткові. Тому я б не сказав, що наш народний обранець десь віддалився від проблем Чортківського району.
На самому початку епідемії Володимир Гевко ініціював передачу певного медичного обладнання Чортківській райлікарні, особисто привіз його вручати. І нині за лінією соцеконому ним виділені кошти на апарат УЗД для пологового відділення.
Звичайно, ми б хотіли більше, пропонували йому більш коштовні об’єкти. Гадаю, у перспективі, на наступний рік ці проєкти за його підтримки вдасться реалізувати.
«Вибори – ще не кінець світу»
– До речі, про тему виборів. Вони цьогоріч відбуватимуться за новим виборчим кодексом. Чого від них чекаєте, якою буде роль у цьому райдержадміністрації?
– Вибори – виборами, однак РДА має виконувати свою роботу, не втручаючись у виборчий процес.
Ми зацікавлені в тому, щоб вони пройшли максимально чесно і прозоро, щоб не відбувалося ніяких скандалів і фальсифікацій. На мою думку, люди поступово відійшли від тих страхів, що вибори – це певний стрес, мало не кінець світу, війна між добром і злом, і т. п.
Що стосується виборчого законодавства, оскільки РДА не дуже залучена у виборчий процес, то й в усі нюанси не надто вникаю. Ще до недавнього часу було під питанням, чи будуть вибори до районних рад взагалі. Лише днями прийнято остаточне позитивне рішення.
А характерною їхньою особливістю є те, що на 25 жовтня будуть створені всі 55 громад в області, визначені перспективним планом. І вже вони плануватимуть свій бюджет, визначатимуть, що для них найважливіше. Тобто уклад життя стане іншим.
«Хтось був першим, хтось буде й останнім»
– У продовження теми реформ: як відомо, Верховна Рада ухвалила рішення про утворення укрупненого Чортківського району, куди увійде шість південних районів області. Які завдання стоятимуть у перехідний період перед райдержадміністрацією? Вас не лякає сумна перспектива, що, незалежно від результатів вашої роботи, можете увійти в історію як останній голова Чортківської РДА?
– Що поробиш: хтось був першим, хтось буде й останнім. Повірте, я не сприймаю це з якимось фаталізмом.
Сама концепція і філософія децентралізації полягає в тому, щоб максимум повноважень залишити на місцях. Тобто, щоб громади більше вирішували власні поточні проблеми, дбали про наповнення бюджету, інші сфери життєдіяльності. Щоб ми нарешті відійшли від командно-адміністративної системи, яка залишилась нам у спадок від колишнього СРСР.
Завдання РДА полягатиме в тому, щоб на цьому перехідному етапі консультативно допомагати новоствореним громадам ставати на ноги, ефективно запрацювати. Адже одна громада буде заново створена, інші чотири – доукомплектовуватимуться. Навіть Чортківська ОТГ ще не прожила бюджетного року. Тому ми для того і є, аби скоординувати їхні дії, проконсультувати, допомагати, щоб процес становлення пройшов безболісно.
«Реформи ніхто не відміняв і відмінити не може»
– А як на рахунок інших ключових реформ: медичної, освітньої, зрештою, адміністративно-територіальної? Таке враження, що вони дещо пригальмувалися. Зокрема, досі не створено Нагірянську ОТГ.
– Ключовою позицією адмінреформи було створення об’єднаних громад на добровільних засадах. Але ми розуміємо, що поняття добровільності – це не тільки велике благо, а й чимала відповідальність. Окремі громади чи села відразу знайшли порозуміння і процес об’єднання відбувся швидше і легше, комусь було важче. Однак сьогодні поставили дедлайн – 25 жовтня, після якого всі вийдуть об’єднаними ОТГ.
І повірте, який би адміністративно-територіальний поділ не провели, завжди знайдеться той, хто говоритиме: це катастрофа, неправильно, не збалансовано і т. д.
На мою думку, це – абсолютно вимушений крок, щоб максимально організувати роботу усіх органів державної влади і громади були максимально самостійними.
Медична реформа – її теж ніхто не відміняв. З 1 квітня ц. р. вторинна ланка перейшла на фінансування через Службу охорони здоров’я України. Щоправда, пандемія внесла свої корективи. Критиків і тут вистачає. Але, поглянувши на медичну реформу в первинці, сьогодні більшість лікарів відчула поліпшення умов своєї праці, краще заробляє, від того мають більшу зацікавленість. Взимку передали сімейним лікарям нові легкові автомобілі. Тобто матеріально-технічне забезпечення покращилося, зросла зарплата, тож такий формат однозначно кращий.
Сьогодні до вторинної ланки головна вимога – ефективно працювати над тим, щоб лікарня надавала якісні послуги. Адже чим більше вона їх надасть, тим більшим буде фінансування. Тому від медичної реформи однозначно виграють і лікарі вторинної ланки, і пацієнти.
Так само в освітній реформі. Концепція Нової української школи залишається в силі. Реформування системи освіти – в пріоритеті. Просто в умовах пандемії десь щось пригальмувалося. Але ці реформи ніхто не відміняв і відмінити не може.
«Якщо не втрапимо до «червоної зони» - діти сядуть за парти 1 вересня»
– Подейкують, що діти можуть і не піти до школи 1 вересня. Це міф чи гіркі реалії сьогодення? З усього видно – другої хвилі пандемії нам не обминути?
– Статистика – річ уперта. І крива захворюваності вказує на те, що, на жаль, пандемія не йде на спад.
Наразі ми живемо в режимі адаптивного карантину. Щотижня робиться коригування того, в якій області який район в залежності від кількості хворих буде віднесено до однієї з чотирьох зон. Якщо Чортківський район на 1 вересня не потрапить до червоної зони – а ми б усі цього дуже хотіли – то навчання розпочнеться як звичайно.
«Будемо з хлібом»
– Давайте поговоримо про справи господарські. Чортківщина цьогоріч буде з хлібом? Які перспективи на врожай пізніх сільгоспкультур?
– Останній місяць разом із заступником голови РДА І.Заболотним періодично контактували з аграріями, виїжджали в господарства, знайомлячись з ходом жнив. Із побаченого підстав говорити про те, що у нас не буде врожаю, немає. Погодні умови сприяли, щоб врожай був хорошим. Щодо конкретики. Зернових та зернобобових культур посіяно на площі 25369 га, що становить 111 відсотків до попереднього року. Середня врожайність пшениці у провідних агрогосподарствах району на рівні 55 ц з гектара, ячменю – 60, ріпаку – 35 ц/га. Невдовзі приступимо до збирання цукрових буряків, яких посіяно на площі 1225 га. Соняшнику маємо до збирання 8030 га, сої – 3445 га, кукурудза займає площу 10738 га. Усі пізні культури перебувають в доброму стані.
Жнива у ПАП "Паросток"
«Велике будівництво» дійшло й до Чортківщини
– Як буде з дорогами? З усього видно, що «Велике будівництво» поступово добирається й до Чорткова? Які ремонтуватимуться місцеві автошляхи цьогоріч?
– До вересня місяця дійде до нас однозначно, виходячи з тих темпів, що нині маємо, а до кінця року – й до Заліщиків. В рамках президентської програми «Велике будівництво» має бути відремонтовано 146,5 км автодороги міжнародного значення М-19, що перетинає Тернопільську область з півночі на південь.
Що стосується місцевих автошляхів, значна їх частина потребує капітального ремонту. Частково середній поточний ямковий ремонт в районі ведеться, звичайно, не такими швидкими темпами, як би того нам хотілося. У Сокиринцях на початку літа відремонтували відрізок дороги, від Косова до Звиняча також провели ямковий ремонт, між Базаром і Палашівкою. Днями отримали погодження на ремонт дороги до Старої Ягільниці. Маємо також проєкт на суму 3,15 млн грн щодо ремонту доріг невеликими відрізками, які до кінця року потрібно освоїти.
З робочою поїздкою під час ремонту дороги у Сокриринцях
Ремонт доріг – це дуже і дуже дорого. Щоб ви розуміли – вартість кілометра дороги коштує в межах 10 млн грн.
Дякую нашим депутатам, представленим в обласній раді, котрі активно долучаються до того, щоб чортківські дороги були включені в перелік автошляхів, які планується відремонтувати. Тому у нас дещо краща картина у цьому відношенні, аніж в інших районах.
«Про війну ніхто ніколи не забуде!»
– Війна на сході... Складається враження, що, захоплені боротьбою з COVID-19, усі про неї забули.
– Про війну з російським агресором ніхто ніколи не забуде. Скільки там загинуло наших людей! Ця рана ще довго буде ятрити.
Усі ми хочемо, щоб війна нарешті припинилася. Бачимо, що і влада намагається якимось чином зупинити кровопролиття, щоб більше не гинули наші хлопці. Це дуже важко зробити, тому що ми хотіли б не просто завершити війну, а тільки на українських умовах.
Рано чи пізно, війна має закінчитися. Питання лише в тому, яку дорогу ціну за це буде заплачено.
Про загиблих воїнів з Чортківщини ніхто не забуває, усіляко підтримуємо сім’ї загиблих. Вони мають мій прямий телефон. Розуміємо, що родини втратили своїх годувальників, і ми їм зобов’язані допомогти.
Вирішується питання про присвоєння почесного звання матері-героїні Сторчак Марії Тарасівні – матері загиблого героя з Криволуки, котра народила і виховала п’ятеро дітей. Нещодавно організовували поїздку родин загиблих на прощу до Зарваниці.
Звичайно, якою б не була підтримка, вона ніколи не буде достатньою, адже подвиг наших героїв неможливо компенсувати.
«Улюблене хобі – люблю читати»
– Оскільки ви для Чортківщини є людиною новою, розкажіть трохи більше про себе, свою сім’ю, уподобання.
– Як уже говорив, батько був священником, служив на парафії у Росохачі, потім у Хоросткові, де і нині проживаю. Одружений. Дружина сімнадцять років займається підприємницькою діяльністю. Разом виховуємо трьох синів. Старший – студент, навчається у Київському національному університеті ім. Т.Г.Шевченка на програміста. Інші двоє – школярі, другокласник і дев’ятикласник.
До переходу на державну службу тривалий час – п’ятнадцять років – працював викладачем на філософсько-теологічному факультеті Чернівецького національного університету, звідки перейшов на державну службу у Тернопільську облдержадміністрацію на посаду заступника голови ОДА.
Багато хто зі знайомих досі дивується з мого вибору. Однак у житті настає момент, коли ти розумієш, що сповна реалізував себе, чергова вершина підкорена, потрібно щось змінювати.
Найбільше моє хобі – люблю читати. Мабуть, це професійне, велику частину свого життя навчався. Читаю різну літературу – від професійної, що стосується мого фаху, до художньої. Навіть у смартфон часто завантажую книги. Використовую кожну нагоду, аби почитати, приміром, коли очікую замовлення в кафе.
Думав, що з навчанням назавжди «зав’язав». Але оскільки змінив рід діяльності, вирішив поглибити знання в новій галузі, буквально вчора склавши останній вступний іспит до Академії державного управління при Президентові України. Доведеться знову сідати за студентську лаву. Для мене це виглядає якось незвично: 15 років був у ролі екзаменатора, а тут стану студентом!
«Найголовніше – аби всі були здорові!»
– І наостанок, що хотіли б побажати мешканцям Чортківщини у чергову річницю Незалежності України, що передує ювілею державного Великодня?
– За декілька днів ми святкуватимемо найбільше національне свято – 29-ту річницю з дня проголошення незалежності України. І хто б що не говорив, ми поступово, крок за кроком, рухаємося в бік Європи, в бік демократичного суспільства.
Ми приречені на те, щоб бути розвиненою європейською державою. Українці – хороші працьовиті люди і, повірте, все у нас буде добре!
І не треба впадати у відчай. Епідемію коронавірусу рано чи пізно ми подолаємо. Найголовніше, щоб люди берегли себе, були здоровими. Сьогодні це – питання № 1.
