У цьому блозі буду знайомити вас із різними людьми, їхнім досвідом, тут ми разом з ними розповідатимемо вам про успіхи та невдачі. Щось, що може надихнути, змусить замислитись, переосмислити давно відомі істини, по-новому подивитись на світ і все у ньому. Хтось, можливо, їх уже чув і знає, для когось вони стануть відкриттям, але, сподіваюся, нікого не залишать байдужим
У світлий день Воскресіння Христового розпочну зі спогадів. З Марічкою Чигінь ми знайомі давно, точно більше десяти років. Нас об'єднують кілька моментів: ми обидві є учасницями Школи християнського життя і Євангелізації, Школи Марії, вивчали філологію у Львівському національному університеті імені Івана Франка, і кожна з нас пише.
Кілька років тому Марія приїжджала у Чортків, оскільки була тут місіонеркою при церкві Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії.
Дівчина сама зі Львова, там живе і працює. Робота пов'язана із улюбленим заняттям – письмом. Вона ділиться досвідом та знаннями про все, що її цікавить, зокрема, на теми, які стосуються християнства, основ нашої віри. Авторка пояснює складні богословські речі простими доступними словами. Статті Марії можна почитати у її блозі тут.
Марію більше 20-ти років цікавило питання: яку Пасху святкував Ісус, якщо він тоді ще не Воскрес? «Що він – авансом святкував своє воскресіння!?» – запитувала себе Марія, бо колись для неї «що Пасха, що Великдень, що свято Воскресіння було одне і теж».
Ось що вдалося з'ясувати блогерці:
Пасха значить «не зачепити»
Якщо поритися в етимології слова «пасха», то воно з давньоєврейської буквально означає «проходити мимо», «не зачепити». Чого воно стосується? «Ноги ростуть» ще з біблійної книги Вихід, яку далі у публікації коротко, і, як завжди, доступно, переповідає авторка.
Ісус - Агнець Божий
«Власне Пасхою в Біблії називається як і саме свято, яке євреї щороку святкували на згадку про звільнення від єгипетської неволі, так і агнця, тобто жертовну тваринку, яку урочисто заколювали, вірячи, що кара за їхні гріхи, переходить на тварину».
«Ми всі чули, що Ісуса називають Агнцем Божим. Ну чули, ну гарно звучить. Так от, Він став тим самим, тільки ПРАВДИВИМ агнцем, якого заколювали євреї теж як символ жертви за свої гріхи. Тільки символ залишався символом, і в Старому Завіті скільки би цих «агнців» люди не кололи і не з’їдали, все одно по смерті йшли в ад (після першого гріхопадіння двері раю були зачинені і святим ніхто своїми силами стати не міг). Ці праведні душі в аду (не плутати з пеклом) чекали на СПРАВЖНЬОГО агнця, що візьме на себе кару за гріхи світу й одягне своєю святістю. І Христос як правдивий Агнець віддав себе на смерть заради спасіння всіх людей минулого і майбутнього, відчинив нам браму раю + бонус – воскрес, даруючи свою святість тим, хто в «Христа зодягнеться». Тому на традиційній іконі Воскресіння «Зішеся в ад» Христос, поки всі думають, що Він у гробі, витягає Адама і Єву, тримаючи за зап’ястя (де б’ється пульс!), а теж всіх праведників Старого Завіту з аду до раю».
А ще в цей день здійснилося багато приписів, які були встановлені з древніх часів. Авторка нагадує, якими були слова натовпу, коли Ісуса засудили на смерть: «Кров Його на нас і на наших дітях!», так наче знали, що саме Його Кров, як і кров цих ягнят у далекому Єгипті, стане життєдайною…»
Коли прочитаєте повний текст авторки, обов'язково загляньте в коментарі. Там ще стільки всього цікавого!
