Війну, як і мир, творять рішення великих держав, узаконення окупації, виселення і т. п.– також. Тож заглянемо в історію.
Паризька мирна конференція 1919-1920 рр. Здавалось би, визначали умови миру й кордони нових країн, не позбувшись статусу імперій країн-переможців. Тоді ж європейські країни-переможці проігнорували прагнення українців до своєї закономірної державності – УНР і ЗУНР.
30 вересня 1938 року відбулася Мюнхенська конференція, коли лідери Британії, Франції та Італії дозволили Німеччині (ІІІ Рейху) захопити Судети, що належали Чехословаччині, але де була етнічна більшість німців. В Адольфа Гітлера на це було більше підстав, аніж на захоплення путіним Донбасу. Але ж мова… Вона, чи то їхній «язик» створює проблеми й зараз: в україномовній Україні, у Європі.
80 років тому, Ялтинська конференція 1945 року, наївні та правильні лідери США і Великобританії разом із прагматичним Сталіним пробували створити новий світ у Європі після завершення ІІ світової війни. Врешті решт, поляки в еміграції були ображені, а в Польщі – піддані радянській окупації, як і українці Галичини та Волині. До слова, Франклін Рузвельт (президент США) був тоді важко хворим, нинішній лідер Америки, видається, також, але… психічно.
Будапештський меморандум 5 грудня 1994 року позбавив Україну ядерного статусу, пафосно приєднавши до всесвітньої пацифікації. І чого він вартував? Його наслідки маємо і сьогодні, при кожному похороні воїнів, при кожній повітряній тривозі.
Фото: з вільних джерел
Пригадуєте, як понад 11 років тому українці та громадяни інших країн жахалися розстрілами майданівців? Дехто висміював їх, жартуючи про палички і вовну – як виробництво струму, а глядачі квартально аплодували. А тепер? До слова, хто був покараний у час каденції попередньої влади?
Варто зазначити, популізм тієї ж влади чи тих, хто прагне нею бути, коштує дуже дорого. «Зупинити війну – у першому турі президентських виборів» (травень 2014 р.) і «Будєм жаріть шашлики на майскіє…», а ще дорожче – понівечені людські долі та життя (початок 2022 р.). Що сталося? Прорахунок? Але ж попереджали, і не раз. Недогляд? Скорочували програми ВПК…
Людська агресія, як і прагнення влади і війни, закладені при народженні. Різниця – в етносі. А також і в суспільному ладі, а в основі – національній ментальності. Що ж, українці мають таких агресивних сусідів не перше століття, обирають (більшість тих, хто прийняв участь у голосуванні) таку владу не перше десятиліття. Врешті-решт, після скорочення програм військово-промислового комплексу мали і маємо повномасштабне вторгнення.
США чи Європа можуть посприяти припиненню війни, певного миру на їхніх умовах. Але доки в Україні буде лунати ворожий «язик» і правитись «служба божа» московської патріархії, підстав для миру і нівелювання ворожої пропаганди буде надто мало.
Будьмо українцями, з гумором, але розумним вибором влади!
Ярослав ДЗІСЯК, історик
