13 грудня Православна Церква благочестиво і молитовно вшановує пам’ять святого Андрія Первозваного, як першого із дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Це свято для нас носить і національний відбиток. Тому, що саме Андрієві, апостолу слов’ян, ми, українці, вдячні за його євангельську проповідь на нашій землі.
Дійшовши по Дніпру до Києва, на одному з пагорбів поставив хрест зі словами: «Чи бачите ці гори? На цих горах засяє ласка Божа і буде великий город, і Бог збудує багато церков».
Про месійну діяльність апостола Андрія на берегах Чорного моря свідчать також історичні оповідання про його мученицьку смерть. У них вказано, що цей великий ісповідник віри загинув у Греції в місті Патрах.
Апостолу Андрію, напевно, і на думку не спадало, і уявити собі не міг святий, що з днем його мученицької смерті в боголюбивого українського народу будуть асоціації із парубоцькими збитками і дівочим ворожінням.
Такі звичаї та обряди в цей день мають стародавній, дохристиянський характер. Сюди входить певний цикл розваг – так звані андріївські вечорниці, на яких дівчата вгадують майбутню долю, тобто ворожать, а хлопці, яких не допускали на це дійство, тим часом робили їм збитки: знімали хвіртки, замальовували вікна, а найвідважніші примудрялися висадити воза на дах.
Ці дохристиянські традиції не мають нічого спільного з особою Андрія Первозванного. Церква негативно ставиться до будь-якого ворожіння. Людина, котра ворожить, ставить себе вище від Бога. Сьогодні з'явилося дуже багато ворожок, тому треба бути обережними, щоб не піддатися їхньому впливу. Зв'язавшись з такими знавцями людських доль, ми псуємо свої відносини з Господом.
У цей день потрібно возносити наші молитви до святого апостола Андрія Первозваного і просити, щоб він вимолював Ву семилостивого Бога мир для нашої української землі.
Пророчі слова апостола збулися. Київ, а разом з ним і вся Київська Русь, стали справді великим православним центром, після хрещення Христова віра розійшлась по світу і освітила всі християнські племена.
Завдяки його проповіді ми можемо тепер прославляти Істинного Бога і жити з Ним, виконуючи Його заповіді.
