Храм належить до католицької спільноти римського обряду, котру обслуговує Чин Проповідників – отців-домініканів. Храм зводився 10 років (з 1600 по 1610 рр.).
Від початку він мав іншу архітектуру, ніж сьогодні. Він був оточений міцним оборонним муром (висотою 4 м) із високими баштами на кутах і чисельними бійницями (церква разом із монастирем слугувала й сховищем для місцевих мешканців під час ворожих нападів).
Наприкінці ХІХ століття виникла потреба у більш просторому храмі. Старий костел із частиною мурів частково розібрали, а на його місці на початку ХХ століття постав новий величний храм у стилі надвіслянської готики, його прикрашали скульптури святих.
Та лихоліття минулих часів далося храму в знаки. Ворожі навали, окупанти підпалювали його, трощили, розкрадали. Є дані, що в підвалах костелу поховані усі видатні того часу люди Чорткова (на жаль, вхід у підвали й досі не знайдено).
Колись у храмі був орган – частина великого Дрезденського органа. Та радянська влада розтягла інструмент по частинках. Іще історичні факти: Чудотворний образ Матері Божої Чортківської, з якого спливає Ласка Божа на місто і його людність; у 2017 р. на горищі храму знайшли фігурку святої Катерини Сієнської (черниці-домініканки з XIV ст., покровительки Європи).
Храм увійшов до ТОП-7 найвеличніших католицьких храмів України.
