«Німецький дослідницький центр геологічних наук (GFZ) доповідає, що 9 хвилин тому поблизу міста Чортків Чортківського району Тернопільської області в Україні стався землетрус магнітудою 4,3. За місцевим часом землетрус стався рано-вранці в четвер 23 вересня 2021 р. о 6-й годині ранку, на невеликій глибині 10 км.
Точна величина, епіцентр та глибина землетрусу можуть бути переглянуті протягом найближчих кількох годин або хвилин, коли сейсмологи уточнять свою доповідь.
За попередніми сейсмічними даними, землетрус не повинен був завдати значної шкоди, але, ймовірно, багато людей відчували його, як легку вібрацію в районі епіцентру.
Слабке потрясіння могло відчуватися в Городенці (населення 9,1 тис. осіб), що розташована за 18 км від епіцентру, у Бучачі (12,4 тис.) – за 26 км, у Чорткові (28,9 тис.) – 32 км, Борщеві (10,9 тис.) – 42 км та Коломиї (61 тис.) на відстані 46 км. В інших містах та селах на більшій віддалі від епіцентру землетрус міг відчуватися як дуже слабкий струс, включаючи Тернопіль (населення 221,8 тис.), розташований за 81 км від епіцентру, та Кам'янець-Подільський (99,8 тис.) – за 84 км».
Час від часу на Тернопільщину доходять хвилі сейсмогенеруючої зони Вранча у Східних Карпатах на території Румунії. Такі землетруси мають незначну потужність (до 5 балів) і не приносять значних руйнувань. Зі спогадів очевидців: почали «танцювати гопака» кришталеві келішки в антресолі, деренчали шиби у віконницях, натруджений холодильник сперся відпочити на стіну кухні.
Землетрус 23 вересня 2021 року також був короткотривалим і не тягнув на «переворот твого світу». «Наче колона Джон-Дірів проїхала і бубухкнуло», – так описав очевидець поштовх.
Землетрус-рекордсмен потужністю 7 балів на півдні Тернопілля мав місце бути
2 березня 1977 року. Навіть у наш час ми можемо наочно побачити його наслідки: 2 км нижче автомобільного мосту в с. Устечко через річку Дністер, серед ріки є уламки травертинової скелі. Будучи зруйнованою землетрусом, скеля «скотилася торба з великого горба» в Дністер через кілька місяців («коли люди сапали буряки») і в наш час є атракцією під назвою «Громові ворота» для водних туристів.
"Громові ворота" - річка Дністер нижче села Устечко Чортківського району
Поки є: якщо спецам з Укргідроенерго вдасться протягнути в заповідний Дністровський каньйон проект каскаду 6-ти ГЕСів, ця та інші геологічні чудасії зникнуть у задзеркаллі каскаду дністерських водосховищ.
"Громові ворота" - річка Дністер нижче села Устечко Чортківського району
Читаємо у Звіті про науково-дослідну роботу Інституту геологічних наук НАН України за 2017 р. «Проведення оцінки стану довкілля та прогнозу впливу планованої діяльності будівництва каскаду верхньодністровських гідроелектростанцій по напрямку геологічного середовища» (документі, який замовило у геологів саме Укргідроенерго):
«Є думки, що навіть глибока підкорова сеймогенеруюча зона Вранча в Румунії стала більш активною внаслідок побудови великого водосховища на Дунаї з перекриттям річки в районі Залізних Воріт (76). Сильних поштовхів з цієї зони не було 37 років - з 1940 по 1977 рік*, потім відчули в Україні землетруси 1986, 1990 рр., а південні райони Одеської області відчувають поштовхи різної сили щороку».
*на найближчій до Румунії Буковині в цей період було зафіксовано всього 4 землетруси амплітудою до 5 балів.
Тому тут мова не тільки про те, що Дністерський каньйон - це геологічно активна, сейсмонебезпечна зона для об’єктів такого «великого будівництва», як колосальні підпірні стінки дамб гідроелектростанцій. У зв’язку із появою величезних штучних водойм, яких по Божому задуму в природі бути не мало, територія Чортківського району, внаслідок експериментів гідроенергетиків, може такого статусу набути.
От є в нас, місцями, 4-а чорнобильська зона, будемо мати ще й зону сейсмоактивну – але це слизька тема для жартів.
Зрештою, вранішній землетрус – це щось нове, бо згенерований не румунськими горами, а нашими, домашніми надрами в районі Чорткова, на глибині 6 км (природу кошмарить вже від одних планів будівництва ГЕС).
Читай про уточнені станом на 16:00 дані про локалізацію епіцентру землетрусу:
Не Нагоряни: фахівці остаточно визначили епіцентр землетрусу, який стався на Чортківщині
Апаратура, створена людьми, здатна фіксувати землетруси по факту – ми можемо лише здогадуватись, коли станеться наступний. А от тварини, очевидно, знають щось більше: кішка мого товариша, яка ніколи раніше не сміла спати в його ліжку, звечора 22 вересня прокралася туди і за кілька десят секунд до поштовху почала його «будити» – хоч у неї і 9 життів тварини, вона не бажала ними легковажити.
У випадку будівництва на Тернопільщині ми швидше говоримо про появу сумнівних тріщин і подальших вливаннях в реанімацію вже готового об’єкта, чим про апокаліптичне руйнування дамби, коли гідроудар несеться по русло і змиває все живе в себе на шляху, але ми не можемо виключати і такого сценарію.
«В історії гідроенергетичного будівництва є немало прикладів аварій та катастроф, пов’язаних із неврахуванням складності інженерно-геологічних умов, а також при оцінці можливостейактивізації чи розвитку схилових гравітаційних процесів».
Не повинні легковажити і ми. Що бачимо в історії: у відповідь на «завдання з центру» в 1950-их бачить світ «Кульков М.А. Отчет об инженерно-геологических изысканиях к проектному заданию Унижской ГЭС на реке Днестр. / Кульков М.А. Штерн Г.А. //- 1952 – Геоінформ України інв.№10623 - кн. 1-7».
У 1980-их, розвиваючи тему – з однієї ГЕС до цілого каскаду – Федоренко Е.В. в «Инженерно-геологическое обоснование строительства гидроузлов и ГАЭС в бассейне р. Днестра на стадии схемы (20) /Федоренко Е.В. // – 1984 – Геоінформ України, інв. № 10623. – кн. 1-7» вважає, що «все це дає підставу вважати Устецький створ кращим з розвіданих». Проте, як ми читаємо в тому ж таки процитованому вище звіті, «наступними геологічними роботами було з'ясовано, що ділянка розташування «Устецький створ» опинилася у зоні устецького грабену (коломийська палеодолина), приурочений до зони підвищеної проникності і не має зазначених переваг. Всі геологічні роботи свідчать про складні інженерно-технічні умови в районі досліджень» – досконаліше обладнання сучасних геологічних розвідників перекреслило попередні «изыскания», встановивши наявність серйозних геологічних розломів, несумісних з життям споруд гідроелектростанції.
Оригінал повідомлення на початку тексту:
