– Для того, аби борщ з Тернопільщини також увійшов до національного рейтингу, вдало «запущеного» відомим українським телеведучим і кулінаром Євгеном Клопотенком, – переконана добре знана в краї педагогиня, поетеса і письменниця, членкиня не тільки НСПУ, а й Національної спілки журналістів Раїса Обшарська. Жінка, яка спроможна бути й Мавкою, і Роксоланою, бо зуміла ж завоювати береги Босфору в часі Міжнародного жіночого форуму EUROWOMEN-2019!
Справді, й соціальними мережами, і телевізією дедалі поширюється інформація щодо увічнення в рамках Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України автентичного процесу приготування борщу. До реалізації цієї ідеї долучаються фольклористи, історики, аналітики, загалом люди, що мають стосунок до культурної спадщини. Бо ж недарма борщ внесли до переліку за рекомендацією експертної ради при Міністерстві культури України.
А пропозиція готувати борщ «на люди» для історії теж надійшла пані Раїсі від культурологічної структури – управління культури, релігії та туризму Чортківської міської ради. І щоб не тільки готувати, а ще й принагідно поділитися тим вмінням з охочими перейняти його. Тож її «ученицями» та безпосередніми «партнерками» водночас стали невістка Анастасія, теж знана в нашому краї творча особистість, та внучка Катерина.
Неодмінний атрибут українського столу готувався на домашній кухні за старовинним рецептом бабусі пані Раїси для учасників експедиції ГО «Інститут культури України». Київські гості – Дмитро Потапов та Оксана Шахова залишились задоволеними і від борщу, й від національного строю, в який були зодягнені учасниці процесу.
– Віднайшли в бабусиній скрині! – втішно повідомляє господиня.
– Увесь процес приготування борщу знімався на відео, – розповідає. – Як і ведеться між господинями, ми й піджартовували, і згадували неодмінні традиції. Використовували максимум властивого українській кухні антуражу. І, звичайно, намагалися вкласти у страву щонайбільше душі. Бо ж без цього – ніяк!
Ким, як не завідувачкою навчального закладу дошкільної освіти з немалим досвідом, так достеменно знана сутність, наприклад, дитячої співаночки «Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику!»?
Тож вона принагідно й прокоментувала її: для приготування доброго борщу треба чимало часу й сил. Жінка-українка, сільська трудівниця споконвіку його не мала вдосталь, розриваючись між полем, домашньою господаркою, дітьми… Коли падав дощ, часу хоч трохи начебто додавалося, тоді українки й мудрували над горщиками.
А ще пані Раїса залюбки поділилася рецептом «Бабусиного» борщу. Він цікавий насамперед тим, що готується на квасі з червоних буряків. Для приготування ж квасу буряк краяли невеликими шматками, заливали водою з неодмінним додаванням ложки оцту. Та посудина мала вистоятися на світлі три доби, а потому перебратися в темне місце. Згодом на цьому квасі й варили борщ.
– Зовсім недавно, роблячи своєрідний огляд вже відстежених експедицією місць і знайдених рецептів, Євген Клопотенко в переліку згадав і борщ на квасі – мабуть, наш, – втішно акцентує головна дійова особа події.
Отож, чекаємо на фільм, що об`єднає в рецептурній географії борщу всі регіони України. Матимемо там і свій акцент, сподіваємось, неабияк вдалий.
