Розмежовані Чорногірським хребтом, При- і ЗаКарпаття бавляться в «чия Говерла краща», тоді як Дністровський каньйон для туризму Івано-Франківщини на тлі Карпат – бідний родич. Без «гостинних дворів», чанів та магнітиків. Натомість, для «Тернопілля туристичного» Дністровський каньйон – «наше все», на 90 відсотків магнітиків красується саме «Заліщицька петля».
Панорамні оглядові точки над Дністром – «танець для двох»: з буковинського Хрещатика відкривається (захоплююча) панорама на тернопільські Заліщики – при тому, що перебування в самих Заліщиках відчуття захоплення не викликає.
Стараннями тріп-блогерів та лінивих журналістів оглядова в Заліщиках Заліщицької ТГ (48.632155° – 25.740466°) подається, як «унікальне», «єдине в світі» чи «третє в Європі» – при тому, що бути петльованими є типовим явищем як для Дністра/його тернопільських приток, так і річок планети в цілому.
Оглядових тут насправді дві – до «лівішої» від Дністра, попри руїни ресторану «Жаба», виплигують земно-водні туристи-сплавники; під’їхати до «правішої» можна крізь село Хрещатик. Інколи тут багато людей: «я з вами в дощі й снігопади у черзі за щастям стою» – співав в однойменній пісні Павло Зібров.
Бабинці Борщівської ТГ (48.684755° – 26.070199°) – абсолютно унікальне, неповторне місце. Тут краєвид не на один – на цілих два (!) річкові каньйони – Нічлави та Циганки.
Звідси зовсім близько до Устя Мельнице-Подільської ТГ (48.648614° – 26.056528°). Одразу біля ковбойської дороги облаштоване, стараннями й молитвами борщівського відділення адміністрації НПП «Дністровський каньйон», місце для відпочинку «Білий камінь».
А в недалекому селі Окопи (48.540325° – 26.419123°) панорам цілих дві: перша на річку Збруч, із руїн «вежі Пуласького» фортеці Окопи св. Трійці (1692 рік). Від автомобільної сюди оптимально шпацерувати, повернувши біля руїн «Кам’янецької брами»» (в протилежний бік вийдеш на оглядову на Дністер). Але другу панораму –щоб видно було всеньке вістря Тернопілля, Галичини, а свого часу – й усієї Австро-Угорської Імперії, навіть Європейської цивілізації! – можна побачити лиш з квадрокоптерних фото. Безперечно, фото з висоти пташиного лету виглядають файніще, але ж ні мені, ні читачу Боже крилець не дав, тому «чесніще» наводити матеріали, які мандрівник може відтворити за допомогою пересічної оптики.
Вістря Коропецької ТГ (48.937598° – 25.145100°), згідно з назвою, мало б шпичастіше впиватися в Дністер – з місцевої Лисої гори, натомість краєвид – плавний, форми округлі, температура за вікном приємна.
Лиса гора ефектніше дивиться знизу, від ріки. Це – найзахідніше відслонення девонського періоду Дністровського каньйону.
Ми ж повертаємося на схід: на околиці Космирина Золотопотіцької ТГ (48.868421° – 25.241575°) – гора Баба. Звідси бачимо прикарпатське село Сокирчин, правіше небо над прикарпатським берегом тримає урочище Данчиця. Панорама з Баби.
Червона гора поблизу Берем’ян Бучацької ТГ (48.874360° – 25.436651°). Як і в Хрещатику, оглядових тут дві – з верхньої на Дністер дивляться сухопутні мандрівники, сплавники Дністром виходять на нижню. Тут головне – не дивитися, наскільки на чесному слові тримаються ці плити.
Достойні уваги мандрівника меандри викручує річка Серет над Олексинцями Більче-Золотецької ТГ (48.796253° – 25.857721°).
І над селом Угринь Заводської ТГ (48.968227° – 25.858194°), де оглядовий майданчик приурочений до традиції місцевих школяриків саме тут зустрічати схід сонця на випускному святі. З огляду на народну назву гори – «Галілея», тут бракує пам’ятника Галілео Галілеєві.
В топ-10 – Нічлава поблизу села Шишківці Борщівської ТГ (48.708792° – 26.041706°). Коли в Карпатах такой вирубають всю комерційну деревину, так само, глибоко на дні каньйону, зміїтиметься і Дністер.
Оглядини панорамних точок – доступний вид мандрівництва, який дарує найбільшу кількість вподобайок (і навіть поширень) в соціальних мережах. Хто не може наїстися віртуально – можна влаштувати пікнік, чай, каву з танцями та стріляниною, коли півсвіту в тебе під ногами...
Стоп! Не порушуйте спокій звірят та місцевих мешканців!
Прибери своє сміття з собою, а про чуже держава придумала чудове рішення – зареєструвати місце на інтерактивній мапі смітників на сайті Кабміну.
