Навесні 2017 року, фотографуючи на дереві декілька цікавих невеликих равликів – з красивими та з різнокольоровою гамою смугами, не підозрював, що через декілька років до них буде певний інтерес з боку науковців.
Ці фотографії розмістив на сайті Національної мережі інформації з біорозмаїття. На початку 2020 року їх випадково побачила Ніна В’ячеславівна Гураль-Сверлова – кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувачка лабораторії малакології Державного природознавчого музею НАН України. Вона – авторка близько 160 наукових публікацій у галузях малакології, міріаподопології, музеології, серед яких – визначники наземних молюсків України та її західного регіону. А ще – одна із засновників Просвітницької Інтернет-програми «Молюски». Постійна учасниця та доповідачка на численних наукових зібраннях: конференціях, симпозіумах тощо.
На прохання пані Гураль-Сверлової протягом кількох місяців я надсилав їй фото і порожні черепашки цих равликів. Тоді через ковід приїхати до Чорткова вона не змогла. Ще раніше, за першими фото, науковиця визначила, що ці равлики – з колонії інтродукованого виду наземних молюсків з поліморфним забарвленням черепашок – лісової цепеї або равлика смугастого лісового (Cepaea nemoralis). Інтродуковані – це такі види живих організмів, що перебувають у складі неродинних їм угрупувань, за їхніми межами. Поясню відразу, що таке поліморфне забарвлення: те, що вражає багатством форм.
Цей вид західноєвропейського походження. Зараз розповсюджений переважно в Західній та Центральній Європі, зустрічається також в інших регіонах Європи. Завезений до Америки. Стосовно України їх часто згадували помилково, внаслідок неправильного визначення окремих особин широко розповсюдженого на нашій території виду равлика австрійського. Відомі поодинокі достовірні знахідки цього виду на заході України. Зокрема колонію C. nemoralis з нетиповою для нашого регіону фенетичною структурою (структурою, що базується на їхній подібності), яка була детально описана в науковій статті, вдалося виявити у Чорткові. Ця колонія є також першою задокументованою знахідкою лісового равлика у Тернопільській області.
З великою долею імовірності можна припустити, що більшість з цих колоній була утворена равликами або кладками їх яєць, випадково занесеними разом зі садовими або декоративними рослинами не раніше кінця ХХ – початку ХХІ ст.
Ця черепашка низько дзигоподібна. Її поверхня тонко і нерівномірно радіально покреслена. Характерна ознака виду – краї устя забарвлені у темно-коричневий, губа і стінка порожнини черепашки – у трохи світліший колір. Забарвлення черепашки надзвичайно поліморфне, тобто має відмінні ознаки. Черепашка жовта, рожева, рідше – коричнева або біла; налічує від 1 до 5 темних спіральних смуг, досить часто буває і без смуг.
Завдяки надісланим фотографіям вже в березні 2020 р. вдалося встановити їх видову належність, а також наявність за вказаними координатами стійкої колонії лісових равликів з багатим фенетичним складом. Тобто їхнє різноманіття межує зі схожістю. А зібрані мною порожні черепашки дозволили Ніні Гураль-Сверловій встановити наявність у чортківській колонії цікавої спадкової ознаки, яка періодично трапляється на природній території, але поки що не була виявлена в жодній з досліджених західноукраїнських та інших колоній. Вона пов’язана з нерівномірною пігментацію смуг, наявністю на них невеликих нормально пігментованих (темних) фрагментів, розташованих, очевидно, перед місцями тимчасового призупинення росту черепашки, та значно світліших ділянок. При частому чергуванні таких темних і світлих фрагментів може створюватися враження плямистості, переривчастості смуг.
У висновках вказується, що у Чорткові зареєстровано колонію інтродукованого (тобто чи то спеціально, чи випадково заселеного) виду лісових равликів з нетиповими для заходу України складом і структурою, що базується на їхній загальній схожості. Найхарактернішою рисою першого є наявність спадкової, зчепленої з фоновим кольором черепашки ознакою, яка проявляється в нерівномірній пігментації смуг. У подальшому ця ознака може послужити своєрідним маркером, що дозволить робити висновки стосовно спорідненості представництва равликів, виявлених в майбутньому як у Чорткові та його околицях, так і загалом на території Тернопільської області.
Для структури дослідженої чортківської колонії равлика лісового характерні в меншій кількості представники зі світло-забарвленими черепашками (жовті та рожеві черепашки без смуг та з однією центральною смугою) та велика частка черепашок з трьома нижніми смугами, що відрізняє її від описаних раніше колоній лісового равлика зі Львівської та Івано-Франківської областей. Нетиповий склад чортківської колонії робить її особливо цікавим об’єктом для подальшого спостереження. Адже адаптивні зміни цієї структури можуть відбуватися тут різноманітнішими шляхами, ніж в інших західноукраїнських вмістилищах равликів.
Слід додати, що тепер ці черепашки зберігаються в малакологічному фонді Державного природознавчого музею НАН України у Львові. На основі такого дослідження видано наукову працю, у співавторах якої має за честь перебувати й автор цих рядків.
До речі, буквально минулого тижня, коли ця публікація готувалася до друку, науковиця п. Гураль-Сверлова побувала на Тернопільщині, ознайомившись з популяцією садових равликів Cepaea hortensis, представленою різнокольоровими особинами. Ось який цікавий та неповторний світ молюсків зокрема і в нашому краї.
Орест ЛИЖЕЧКА, журналіст
