Ще в серпні Чортків.City розповідав, як селяни у Шманьківцях зі святим Миколаєм неписану угоду уклали. І діє вона вже майже-майже ціле століття!
Бо якась з тамтешніх родин власне стільки часу вшановує одного з найулюбленіших українським народом святих – від 1926-го року.
Відтоді «родом» ось ця фігурка Миколая, що волею буремної долі свого часу «перебралася» з каплички за селом під стіни тамтешнього храму Святих Безсрібників Косми і Даміана. А капличку над нею споруджено 1989 року.
Та цьогоріч спадкоємиця родини меценатів Вавриневичів, Галина Ушій, взялася за добру справу поновлення каплички святого. Залюбки долучився й тамтешній господарник, директор ПАП «Паросток» Євген Шкабар, теж наслідник одного з фундаторів каплички біля церкви наприкінці ХХ століття – Йосипа Сивака.
В підсумку оголошеного благодійного збору, що злучив у єдиному намірі багато-багато небайдужого люду, і сама фігура св. Миколая, і капличка дістали докорінного оновлення.
До того ж, із залученням спеціалістів справді високого рівня, зокрема тернопільського скульптора Дмитра Мулярчука, що й поціновано днями Тернопільським обласним центром охорони пам’яток культурної спадщини. «Новий корпус дозволяє тепер побачити написи на постаменті, збільшується освітлення скульптури, конструкція більш практична та естетична», – йдеться в коментарі.
Корпус встановлено над фігурою з постаментом 30 листопада.
А освячено її вчора, на святого Миколая, – за участі священнослужителів Володимира Лижечка, Андрія Лижечка, а також парафіян і жертводавців. Зрештою, коли ж, як не в його день?
