У неділю, 6 жовтня, післяполудневої пори на кладовищі села Ридодуби Білобожницької громади за велелюддя сельчан священниками православної та греко-католицької Церков було посвячено нещодавно встановлений пам’ятник на могилі сапера інженерно-саперного взводу в/ч А2777, солдата Довбенька Олександра Борисовича (позивний Ангел), котрий загинув у бою 4 липня минулого року поблизу Приютного Запорізької області.
У квітні ц. р. йому могло б виповнитися всього лишень 26, однак не судилося, залишившись в пам’яті рідних і всіх, хто його знав, навіки 25-річним. Не судилося молодому подружжю натішитися сімейному щастю: будучи у військово-навчальному центрі, на своє 25-річчя Олександр розписався зі своєю нареченою Оленою. Не судилося йому пізнати й радості батьківства, взявши на руки новонароджену донечку, що з’явилася на світ на початку весни, яку на честь батька назвали Олександрою. Усе своє свідоме життя вона приходитиме сюди, на місце вічного спочинку назавжди молодого батька, вдивляючись у рідний погляд його усміхнених очей з фотопортрета на граніті... Боже, скільки горя й сліз приніс в сотні, тисячі українських родин рашистський окупант!
Олександр проживав з матір’ю і братами у сусідньому селі Білий Потік, але такою була воля воїна: якщо раптом щось, схоронити там, де покоїться його батько – воїн-«афганець». Ридодуби теж для нього були не менш близькими. Тут у дитинстві він проводив канікули в дідуся та бабусі, навчався у місцевій дев’ятирічці. Звідси простелився його шлях у доросле самостійне життя.
Символічно, що поховання воїна новітньої російсько-української війни Олександра Довбенька сусідить з могилою вояка УПА Йосипа Фабінського, що поліг в бою від рук енкаведистів. Понад сім десятиліть віддаляють між собою трагічні події сторінок нашої історії багаторічної боротьби за свободу і незалежність України, а ворог той самий…
За полеглими воїнами Олександром та Йосипом, а також всіма, хто віддав своє життя за Україну, в часі освячення пам’ятника священнослужителями було відправлено молебень. Опісля до гранітного постаменту вдячні односельці поклали живі осінні квіти та запалені лампадки.
Вічна пам’ять борцям за волю України! Слава її Героям!
