Сашкові – 23 роки. Здавалось би, у такого дорослого юнака хобі мало би бути, як кажуть, хлопчачим. Проте Сашка приваблює вишивання.

Нещодавно, а саме: напередодні Дня Матері, ми побували у Будинку сімейного типу, що в селі Палашівка, де в сім’ї Барчишаків виховується багацько дітей. Знайомлячи з дітьми, мама Галина розповідала й про їхні захоплення. Й ось ми були, направду, вражені тим, що вихованець сім’ї – 23-річний Олександр залюбки вишиває рушники, серветки, картини.

Автор: фото з архіву сімейства Барчишаків

Тож принагідно до Всесвітнього дня вишиванки, яке цьогоріч припало на 15 травня, Сашко поділився з нами про своє улюблене заняття.

– Наша бабуся Леся при кожній вільній хвилині береться за вишивання, – розповідає хлопець, – за цією справою засиджується мало чи не до півночі. Я спостерігав, як у вправних її руках голка кладе ниточку на полотно, складається хрестик за хрестиком і вимальовується епізод орнаменту. Мене це дуже зацікавило. Навчаючись ще у восьмому класі, я попросив бабусю навчити й мене вишивати. Ось так разом ми почали вишивати. Зізнаюся, спочатку не дуже то й акуратно виходило, бо для цього потрібна добряча посидючість і витримка, увага й старання.

Автор: фото з архіву сімейства Барчишаків

Та, якщо є велике бажання, то все вийде. Уже навчаючись в училищі, що в смт Заводське, я показав своє вміння викладачеві. Відтак брав участь в коледжній олімпіаді з майстерності вишивання і виборов перемогу, зайнявши перше місце. Нещодавно допомагав бабуні Лесі вишивати рушники для наших воїнів. Це так зворушливо! Збільшується натхнення творити ще і ще. Різні картини вишиваю: квіти, природу, ангеликів і українські орнаменти на рушниках.

Автор: фото з архіву сімейства Барчишаків

Окрім вишивання нитками, спробував і бісером. Як на мене, бісером легше вишивати. Деколи сам придумую орнаменти. Легенько простим олівцем вимальовую їх на полотні, відтак підбираю барви ниток і беруся за вишивання. Деколи приходжу з роботи дуже втомлений. Здалось би лягти відпочити, проте найкращий відпочинок для мене – вишивання. Це справжнісінький релакс, як-то кажуть, і приємність, і користь. Наша бабуся й сорочки вишиває. Хочу і я. Але для цього потрібно удосконалити своє вміння. Тож допоки хлопчаки ганяють у футбола, я займаюся улюбленою справою – вишиваю.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися