Про чортків’янку Оксану Степанову часто кажуть, що своєю випічкою може підкупити найвибагливіших гурманів. Так і є насправді: адже вона – авторка тортів та пряників, найрізноманітніших десертів, короваїв, солодкої й солоної здоби, і ще, і ще. А що вже фантазерка, а що вигадниця – і сама того не приховує. Бо справді нестримна в прагненні освоювати щось нове.
Про пряничне мистецтво кондитерки ми якось розповідали – теж напередодні циклу зимових свят. А нині на порядку денному – його королівська величність штолен. «Це традиційна німецька різдвяна випічка, – відразу ж береться за означення п. Оксана. – Штолен символізує Ісусика, загорненого в білі пелюшки. А велика кількість горіхів і цукатів всередині означає дари, з якими царі прийшли до Новонародженого Дитятка».
– Штолени я освоїла три роки назад, – відповідає на адресоване їй запитання. – Проходила чергове своє кондитерське навчання і в рамках програми був штолен. Я на той момент уявлення не мала, що він собою являє. Але, зробивши його перший раз, зрозуміла, що це неймовірно смачно. Штолен слід випікати задовго до Різдва, щоб він настоявся, тоді стає ще ароматніший. Але то дуже важко чекати стільки часу! Бо, якщо знаєш, що в тебе є спечений штолен, то він, як правило, довго не встоїть. Хіба заховати подалі від себе та сім’ї – тоді він до Різдва дочекає. Замовникам моїм в цього плані пощастило, тому що я їхні штолени випікаю і відразу їм не віддаю, а вистоюю в себе. А напередодні свята віддаю.
Висловлюю припущення, чи це не данина моді – й не більше? Бо захоплення штоленами популяризується власне тепер. Моя співбесідниця заперечує таку думку: адже знайома зі штоленами вже кілька років. Хоча й справді тоді вони не були такі популярні, як стають тепер.
– Чи надто трудомісткий процес випічки штолена? – запитую. На що кондитерка погоджується: справді так. Розповідає: «Все починається із замісу опари. Вона повинна постояти 10-12 годин. Тоді замішую тісто. Особливістю штолена є те, що до нього входить велика кількість цукатів, мигдалевих горішків і неймовірно смачний мигдалевий марципан. Всі цукати замочую в ромі, і вони так можуть настоюватись від одного дня до тижня. Формування самого штолена теж має особливість, тобто тісто спеціальним чином загортається. А після випікання штолен слід щедро змастити вершковим маслом і посипати пудрою. Таким чином ми штолен як би запечатуємо, і це робить можливим його довге зберігання, що нам і потрібно. Коли штолен остиг, його слід загорнути в пергамент і аж тепер ставити в сухе прохолодне місце для дозрівання.
– Чи цей вид різдвяної випічки знайшов багато прихильників поміж чортків’ян? – цікавлюся ще й таким.
– Чортків’янам справді полюбився штолен, – охоче повідомляє кондитерка. – І з кожним роком я випікаю їх все більше. Це й не дивно: адже штолен неймовірно смачний!
