Журналістів Чортків.city доволі часто запитують: чому ми вживаємо слово чортків’яни замість чортківчани. Отож, подаємо думку авторитетних вчених, письменників.
Олександр Авраменко, мовознавець, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка
Звуковий комплекс «чан» з‘являється тоді, коли звук Ц (Цьк) чергується з Ч (ЧЧ): ВінниЦя - вінниЧани, ДонеЦьк - донеЧЧани. У назві Чортків немає Ц (або Цьк), тому потрібен суфікс -ан-(-ян-): Харків - харків‘янини, Київ - кияни, Чортків - чортків‘яни.
Ірина Фаріон, доктор філологічних наук
Назви мешканців населених пунктів (катойконіми) і назви народів (етноніми) містять у собі важливу історико-етнографічну інформацію, тому їх будова потребує чіткої вмотивованності через визначальні мовні засоби. До них належить найпродуктивніша словотворна модель із суфіксом -ець (у формі чоловічого роду), -ка (у формі жіночого роду) та -ці у формі множини.
- Харків – харків-ець, харків-ка, харків-ці;
- Бердичів – бердічів-ець, бердиців-ка, бердичів-ці;
- Чортків – чортків-ець, чортків-ка, чортків-ці.
Позаяк теперішня культура по-згубному двомовна, то відстояти питому позицію -ці (-ець) у наступі продуктивної в російській мові моделі -чани – це, образно кажучи, елементарне бажання не дати чужинцеві (себто англічанам, датчанам, кримчанам, розумій - московитам) збити себе з ніг. Суфікси -анин, -чанин треба залишити хіба у тих позиціях, де не можна вжити суфікса -ець».
Борис Антоненко-Давидович (письменник, жертва сталінських репресій)
Появу дивовижних «-анинів, -чанинів»: полтавчанин, лубенчанин, канівчанин можна пояснити лише втратою мовного чуття, забуттям законів словотворення й чергування звуків.
Ліна Костенко (Почесна професорка Києво-Могилянської академії)
Українська мова досягає милозвучності (евфонії – від грецького єЬфооуіа – милозвучність) зокрема тим, що уникає збігу приголосних звуків. При цьому пауза сприймається як приголосний: Людей мільярди, і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше!
Ніна Тоцька (професор Києво-Могилянської академії)
Носії української мови підкреслюють передусім її милозвучність. Те, що українська мова відзначається особливою милозвучністю, відомо здавна, і, здається, ніхто не сумнівається в цьому тепер… На конкурсі краси мов у 1934 р. у Парижі українська мова зайняла третє місце після французької і перської. Милозвучність української мови забезпечує передусім гучність, яка має різноманітні виявлення: виразна повнозвучна вимова голосних і приголосних у сильних і слабких позиціях, невелика кількість збігів кількох приголосних, плавна акцентно-ритмічна структура слова, наспівна мелодика тощо.
Зважаючи на твердження наших беззаперечних авторитетів, правильна назва мешканців Чорткова аж ніяк не може бути чортківчани. В офіційних документах маємо писати чортківці, проте, зважаючи на милозвучність української мови в ЗМІ ми пишемо чортків’яни.
Підготували Богдан Присяжний та Максим Огородник
