Як гадаєте, скільки колективів та солістів з-поміж колядників і щедрувальників сіл, злучених до тамтешньої ОТГ, рясно й щедротно, на всю широчінь душі показали минулої неділі свої таланти захопленому гурту глядачів на центральній площі Білобожниці? Чимало! Бо перелік тої імпрези має аж тринадцять пунктів!
Косів та Буданів, Звиняч і Джуринська Слобідка, Ридодуби та Ромашівка, Калинівщина й Семаківці. «Не змогли ми, ну ніяк не вийшло б навіть по часу вмістити в рамки концерту всіх охочих – адже програма тривала дві з половиною години, – ділиться враженнями директор комунальної установи «Центр розвитку» Білобожницької громади Василь Градовий. – Не охопили джуринського куща, але неодмінно наверстаємо», – наче переконує. І в цьому вчувається щира правда.
Чому? Та хоча б тому, що новостворена комунальна установа «Центр розвитку» призначена, щоб лучити до гурту й реалізації спільних зусиль галузь культури та спорту в усіх 18-ти селах Білобожницької ОТГ. Це засвідчив уже проведений турнір з волейболу серед дорослих, приурочений пам’яті Героїв Крут. На черзі – спартакіади, чемпіонати як для школярів, так і дорослих. У галузі культури на часі вшанування пам’яті Небесної сотні, відзначення ювілею Лесі Українки, відтак – Шевченківські читання в режимі он-лайн, до чого вже готова приступати конкурсна комісія.
– Громада об’єднує, селяни активізуються, це – однозначно, – погоджується Василь Гнатович. І тут же додає, що креативу, свіжих ідей наразі не бракує, на чому наголошувалося і у вступному слові-привітанні до учасників недільної імпрези голови Білобожницької сільської ради Віктора Шепети, і в його слові – заключному. Бо все те ґрунтується на одвічних прабатьківських традиціях, які майстерно розвиває та творчо осучаснює нове покоління. І що взагалі – вартувало б запатентувати українську коляду як унікальну в своєму жанрі, бо вона є надбанням нашого українського народу.
А що вже злинуло тих коляд, а що вже колориту, барв, смаку різдвяної втіхи вмістило морозяне післяполудення на білобожницьких «широтах»! І холод не вистудив душі чи серця – навпаки, зимонька, розщедрившись врешті-решт, лиш додала класичного антуражу, дзвінко вилунюючи вдалеч відгомін різдвяних дзвонів…
