Міцно зсупонив траур, і не дихнути на повні груди свіжого повітря, бо нестерпний біль утрати ще одного сина України пронизує все тіло, і холоне кров від чергової трагічної звістки: боронячи Батьківщину від рашистських окупантів, загинув воїн – уродженець села Росохача, син відомого не лише в нашому Чортківському краї, учасника національно-визвольних змагань, члена легендарної підпільної патріотичної Росохацької групи, борця за незалежність України Петра Вітіва – Володимир.
День 12 травня скорботно відраховував хвилини… Ще болісно тріпотіло серце, ще не просохли сльози на обличчі від миті, коли темна домовина прийняла тіло померлого воїна Подстрігаєва Миколи, як Чортківщина за пів години часового відтинку навколішки знову зустрічала «НА ЩИТІ» Героя Вітіва Володимира.
Спинився лік життєвого плину бійця, йому назавжди – 44…
Де і які слова віднайти для розради рідних загиблого?.. Його не стало… Припадає до труни зраненою лебідкою дружина, ревний плач шматує душу сина, гнітючою понурою супонений батько…
На подвір’ї собору верховних апостолів Петра і Павла в супроводі багатьох священників двох християнських конфесій владика Бучацької єпархії УГКЦ Димитрій (Григорак) відслужив поминальний молебень.
Чортківська громада журливо проводжала траурний кортеж, який відправився на вітцівщину загиблого воїна Вітіва Володимира у село Росохач.
Опісля отець Володимир Заболотний напише на своїй сторінці у фейсбуці: «Ювілейний Хресте Чорткова, ти знову зустрів і провів новітніх воїнів-героїв Миколу і Володимира. Скільки ще проводів потрібно, щоб майстер по каменю вибив на тобі дату Перемоги, якої нам так не вистачає?!».
13 травня в рідному домі загиблого воїна Вітіва Володимира, а саме – у селі Росохач, відбудеться чин похорону, що розпочнеться об 11-й годині.
